(Замальовки про жлобство, що нас оточує)

Зачепивши це питання, не хотілося би виглядати плаксивим моралізатором. Отже, тема – конкретна. Не – "чисто" конкретна, а "смердючо" конкретна. Бо мова – про сумські громадські туалети: з юридично-правового боку – приватні, з фізичного – підремонтовані або знову побудовані, але неодмінно – смердючі.

Дозволю собі нагадати, що за часів радянської України, коли у нас, як і у всьому СРСР, в рамках горбачовської "пєрєстройкі" дали "добро" приватній ініціативі, почав був набирати оберту кооперативний рух. Як на мене, витоки його були справді народні: працьовиті люди, з комерційним хистом і ризиковістю в характері починали свою справу, що ґрунтувалась передусім на їхній особистій праці. Відтак з’являлись ятки з домашніми, смачнющими "тошнотиками", млинцями (пам’ятаю такі на станції метро "Оболонь" у Києві – був тоді студентом київського інституту); кооперативні ательє, кооперативні туалети зрештою. Як, приміром, підземний туалет у нашій столиці на Хрещатику (на початку теперішньої вулиці Інститутської). То був 1989 рік.

У суботу, 7 серпня 2010 року в Охтирському районі Сумської області, у річці Ворскла, на глибині трьох метрів стався прорив нафтопроводу, і, як наслідок,  витік нафтогазоконденсату, повідомила прес-служба МНС України.

У зв'язку із проривом на поверхні води утворилася масляна плівка площею близько 300 кв.м.

Для ліквідації наслідків аварії було задіяно шість одиниць техніки "Охтирканафтогаз" і різне спецобладнання. З метою недопущення розповсюдження нафтової рідини, через русло річки проклали сім повітряних рукавів.  Зараз ремонтні роботи завершені.

У Сумській області співробітники Служби Безпеки України викрили та припинили протиправну діяльність одного із закритих акціонерних товариств області, що спеціалізується на наданні послуг із будівництва газопроводів.

Встановлено, що місцева комерційна структура отримала від державного підприємства понад 600 000 гривень на придбання обладнання, необхідного для будівництва підводного газопроводу до с. Олександрівка Великописарівського району та згідно з документацією придбало його. Насправді, службові особи підприємства закупили це обладнання лише на частину виділених коштів, а 310 000 грн, що належать НАК "Нафтогаз України" привласнили.

(Продовження. Початок дивіться, будь ласка, у № 8 (215) ; № 18 (225) ; № 19 (226) )

Типи систем охорони здоров'я

Загальнонаціональна або загальна охорона здоров'я - поняття досить розпливчасте, і на практиці воно реалізується різними способами. Система охорони здоров'я у кожній країні - це продукт її унікальних характеристик, історії, політичного процесу, і національного характеру народу; багато  з цих систем у даний час переживають масштабні реформи.

Система єдиного платника

У рамках системи охорони здоров'я, побудованої за принципом "єдиного платника", медичні послуги, що надаються усім громадянам, фінансує держава. Вона збирає податки, керує наданням медичної допомоги, і безпосередньо її оплачує. По суті мова йде про заміну приватного страхування повністю одержавленою системою. Як правило уряд розробляє загальний бюджет на потреби охорони здоров'я, вирішуючи, яку частину ресурсів країни слід виділяти на ці цілі, а також встановлює ціни або обсяги компенсації тим, хто надає медичні послуги. У деяких випадках медики є державними службовцями, які отримують зарплату.

Репліка

Хіба я погрішу проти істини, якщо скажу, що закони в Україні існують не в останню чергу для того, щоби над ними глузували (про їхнє виконання вже давно мовчу)? І хто насамперед над законами тими насміхається? Та ті ж, хто їх і приймає. Бо хіба невідомо нардепам (а також різним президентам, іншим чиновницьким столоначальникам) про давню практику оминати ті закони у цілком "законний" спосіб. Цю практику, до речі, теж ті ж таки нардепики зі своїми підручними чинушами свого часу й запровадили.

От і в черговий раз Верховна Рада України 17 грудня 2009 року "повеселила" своїх виборців, прийнявши зміни в Закон "Про безпеку і якість харчових продуктів" (щодо інформування громадян про наявність або відсутність в харчових продуктах генетично модифікованих організмів – ГМО). Відтак прийнятий закон забороняє продаж харчових продуктів, етикетка яких не містить інформацію про вміст або відсутність у них генетично модифікованих організмів. Таким чином, на етикетці продукту повинен бути відображений напис "Із ГМО" або "Без ГМО" відповідно.

Ну і хто – хотілося б запитати – бачив у магазині який-небудь продукт із етикеткою "Із ГМО"?

До дільничного інспектору міліції надійшла оперативна інформація від мешканців с. Буймерівка, що невстановлений автомобіль марки ВАЗ їздить по селу, а водій цього автомобіля з двома приятелями розпитували у селян де можна придбати наркотичну сировину, а саме коноплю.

На автодорозі з с. Станова Тростянецького району в напрямку м. Тростянець, спільними заходами працівників Тростянецького райвідділу міліції та співробітниками ДАІ було зупинено автомобіль ВАЗ 2101 жовтого кольору, в якому на задньому сидінні даного автомобіля виявлена та вилучена чорна сумка, що була схована під скошеною конюшиною.

Восьмого серпня відзначається День працівників ветеринарної медицини. Йдеться про людей, які мають пряме відношення до безпечності нашого харчування. Привітавши заступника голови Державного комітету ветеринарної медицини України Віталія Башинського з його професійним святом, наш журналіст повів з ним суто ділову розмову. Торкнувся питань, які стосуються не лише професіоналів, а й широкої громадськості.

- Віталію Володимировичу, останнім часом ведеться багато розмов про необхідність реформування системи державного контролю в сфері харчової безпеки. Поточна ситуація в Україні викликає занепокоєння, і, на жаль, ми вже не можемо, як раніше, говорити дітям: пийте молоко – будете здоровими. Чому чинна система дає збій? Що потрібно зробити, щоб вона діяла ефективно?

(Нариси з краєзнавства)

Татарське коріння Сум

У другій половині 17 ст. засновуються слобідські козацькі полки: Харківський, Охтирський, Сумський, Ізюмський та Острогозький з полковими містами Харків, Охтирка, Суми, Ізюм, Острогозьк (зараз – Воронезька область РФ).

"Точна" дата заснування Сум спирається, зокрема, на працю архієпископа Філарета Гумилевського "Історично-статистичний опис Харківської єпархії" і на праці академіка Дмитра Багалія "Нариси з історії колонізації степової окраїни Московської держави", "Історія  Слобідської України". Їхня версія на сьогодні є офіційною, з якої випливає, що 1655 року сотня переселенців на чолі з осадчим Герасимом Кондратьєвим (Кондратенком) прийшли на необжите місце з містечка Ставище на Київщині.

До речі, у своєму першому номері за 2006 р. "Сумський історико-архівний журнал" на стор. 45 надрукував низку матеріалів про першого сумського воєводу від московського царя Кирила Арсеньєва. Автори взяли їх з книжки В.С. Арсеньєва "Род дворян Арсеньевих 1389-1901 годы. Дворянское сословие Тульской губернии" (видавництво Яблочкова, Тула, 1903 р.)

Рід Арсеньєвих бере початок від татарського князя Аслан-Мурзи-Челибея, який у 1389 році втік із Золотої Орди до московського князя Дмитра Донського.