Про якість нашого життя, яке залежить від комунального господарства, а стан господарства – від результатів виборів.

Інтерв’ю з Олександром САХНОМ, головою Сумської обласної організації РХП.

– Наша доволі молода газета вже мінімум три роки не тільки критикує сумську міську владу за безпорадність організувати роботу житлово-комунальних підприємств на справедливих, а значить ефективних засадах, але й вносить пропозиції щодо того, як це зробити. Пропозиції не сприймаються (хоча й говорять, що потрібно громадськість залучати до вирішення міських проблем), натомість міські посадовці продовжують вести розмови про потребу реформування житлово-комунального господарства. У чому ж причина такої роздвоєної, якщо не сказати – єзуїтської – позиції?

Віктор ГРИНЕВИЧ

Серед наших письменників Олесь Гончар був останнім радянським романтиком. Соціалізм йому уявлявся чи не синонімом краси та справедливості. Хоч радянський соціалізм часто й не відповідав йому взаємністю. Його роман «Собор» перебував під забороною 20 років. В офіційних біографіях колишнього солдата Гончара, автора хрестоматійних «Прапороносців», писалося, що він воював, але замовчувалося, що був і в полоні. За тогочасною мораллю, полон – ганьба, і замовчування було лиш єзуїтським нагадуванням про цю «ганьбу». Хоч Гончар ні в чому не був винен, як і безліч інших солдатів.

Зрештою і на війні, й особливо після, він мав у цілому суспільстві славу людини моральної й совісної. Скажімо, якось, ще за комуністів, йому запропонували написати роман про УПА – обіцяли надати всі необхідні документи, аби лиш написав «так, як треба». Він відмовився: «Правду ви мені все одно не дасте написати, а неправду – не хочу!»

Орест ФОРКО

У липні 2009 року українці, шведи та росіяни відзначатимуть трьохсотріччя Полтавської битви, історичної події, яка мала значний вплив на долю трьох різних народів. Росіяни уже розпочали підготовку до відзначення цієї дати. Зокрема, російський Президент Володимир Путін закликав свого українського колегу «спільно відсвяткувати» 300-річчя Полтавської битви. Не важко передбачити ідеологічний і політичний підтекст таких святкувань: Росія зробить усе від неї залежне, аби показати Полтавську битву у світлі тріумфу російської зброї та величі Російської імперії. Але є славні дати і в українській історії. Так, вже цього  року ми святкуємо 390-ліття походу гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву.

1618 року українське козацтво взяло участь у черговій польсько-російській війні. Навесні коронне військо Речі Посполитої на чолі з королевичем Владиславом підійшло до м. Вязьма і отаборилось, очікуючи підходу підкріплень. Проте ані вояків, ані грошей не надійшло, тож і більшість жовнірів залишила табір. Аби врятувати королевича і виправити ситуацію, польський уряд звернувся по допомогу до Війська Запорозького. Після переговорів українське командування під керівництвом гетьмана Петра Сагайдачного розробило план майбутнього походу. Оскільки за донесеннями козацької розвідки більшість російських військ було націлено на смоленський напрям, то Сагайдачний відкинув польський план, який передбачав рух козаків від Смоленська до Вязьми, натомість обравши шлях від Путивля прямо на Москву. Задля збереження таємниці гетьман не повідомив польську сторону про свій план. Крім того, було проведено операцію з відвернення уваги московських воєвод від південного кордону (у травні 1618 р. в районі Калуги діяв 4-тисячний козацький загін).

Оксана ВЕСНА

Одна з найзатребуваних моделей в СРСР розповіла, чим відрізнялися дефіле для дружин уряду, чому при «совку» шили так погано, і за що платили рубль дівчатам.

Історія Людмили Шишлової з Києва нагадує казку про попелюшку. Проста копирувальниця з авіазаводу стала однією з найзатребуваних моделей СРСР. Правда, у «Країні Рад» її професія вважалася непристойною. Замість буржуазного «модель» в трудовій книжці писали «демонстратор одягу». Щоб поговорити про особливості модної індустрії Союзу, я напросилася до Людмили Сергіївні в гості.

Двері відкриває висока, струнка, красива жінка. Запрошує почаювати і прямує в кімнату гордовитою, відпрацьованою роками ходою. На столику – стопка приготованих до мого приходу журналів з фотосесією співбесідниці і пари фотоальбомів. «Мене запросили в Будинок моди випадково, – розповідає, як в 1962 році стала моделлю Людмила. – Я зайшла зробити манікюр в перукарні. Там же наводила красу дівчина з Будинку моди. Вона на мене подивилася і запросила спробуватися. Смішно так вийшло. Я зайшла в Будинок моди на Леніна, 6 (нині вулиця Богдана Хмельницького. – Авт.), хтось з персоналу прийняв мене за модель і попросив приміряти одяг і показати його на подіумі модельєрам. Загалом, того дня я переодягнулася раз десять. Спустилася зі сцени – мені відразу дають гроші за показ. Я сторопіла, говорю: «Та що ви, не треба». Загалом, мене відразу узяли».

7 квітня – Всесвітній день здоров’я

Ще Гіппократ попереджав: «Будь особливо уважним при зміні погоди, в цей період уникай кровопускань, припікань і не берися за скальпель».

У наш час факти впливу погоди на людей вивчаються вченими найрізноманітних спеціальностей. Група європейських учених на замовлення урядів протягом 4-х років вивчала всі факти нещасних випадків на дорогах. Результати були дещо несподіваними: число аварій підскакує не в дощ і туман, а коли дуже жарко або холодно.