Михайло Ковальчук

В 1918-му році полк охороняв східні кордони України.

«Нарешті виступаємо на фронт. Бої йдуть під Христинівкою. У Жмеринці я стояв у касці з червоним хрестом на правому рукаві, сумно дивився й махав рукою козакам мого куреня, що гриміли повз мене в вагонах, уквітчаних сосною, на яких було написано крейдою: ”Смерть тим, хто руйнує нашу неньку Україну», – згадував березень 1919-го Володимир Сосюра, козак Третього Гайдамацькому полку армії Української Народної Республіки.

Майбутній український радянський поет майже рік служив у військовій частині, що починалася як Гайдамацький кіш Слобідської України.

Наприкінці 1917-го більшовицька Росія розпочала війну проти щойно проголошеної УНР. У грудні загони червоноармійців зайняли Харків і прилеглі райони. 200-300 українських вояків із Харкова та Куп’янська разом з українським військовим комісаром Слобожанщини сотником Миколою Чеботарівим дісталися до Києва. У столиці Чеботарів вирішує сформувати Гайдамацький кіш (корпус) Слобідської України – добровольче військове з’єднання для визволення Східної України з-під більшовицької окупації.


Лише впродовж тижня записалося декілька сотень добровольців – старшин і вояків. «У готелі «Ермітаж», штабі коша, кипіло, – згадував Чеботарів. – З самого ранку великий рух військових людей у різноманітних, а то й фантастичних військових одягах. Старшини й козаки то входили до штабу, то десь зникали, діставали накази, розпорядження, доручення».

Василь Заощадливий

У мене є дві новини, погана і хороша.
 
ПЕРША – ПОГАНА

Багато хто з нас одержує скромні доходи, живе «від зарплати до зарплати», деякі місяці навіть бувають «довшими від зарплати» і доводиться влазити в борги.

Про яке відкладання грошей може йти мова, коли доводиться обмежувати себе в найнеобхіднішому? Але, спілкуючись із людьми із середнім і навіть високим, за нашими мірками, доходом, я з подивом дізнаюся, що і їм частенько не вистачає грошей «на найнеобхідніше».

Олексій ЛЕНСЬКИЙ

Як увімкнеш  телевізор, то на тому чи іншому телеканалі та й натрапиш на президентські соціальні ініціативи. Воно й радий би повірити, що захистити простого громадянина щиро пориваються всі гілки державної влади, але, на жаль, попри всі їхні красиві бажання більша частина наших політиків залишається ой як далеко від розуміння того, якими турботами живе проста людина.

Ініціатива, звичайно, річ гарна. Тим більше, за неї не карають… Але коли її чуєш з одного боку, а з іншого «чуєш» на власному гаманці подорожчання хліба, овочей та фруктів, то до видовищ якось не тягне. Більше про той самий хліб думається.

Але зараз – не про це. Сьогодні мова – про роботу певних представників певних державних соціальних інституцій, зокрема, Пенсійного фонду, а ще конкретніше – про роботу Зарічного у м. Суми управління Пенсійного фонду України.

За повідомленням обласного Управління ДАІ протягом минулого тижня на автошляхах Сумщини трапилося 47 дорожньо-транспортних пригод, в яких одна людина загинула та 11 травмовано.