№ 34 (91): Тріумф сумських біатлоністів Золоті, срібні та бронзові нагороди привезли біатлоністи Сумщини з ІІІ літнього Чемпіонату Європи, що відбувся на Львівщині.
Спортивні змагання такого рівня в Україні проходили вперше. Наша збірна команда за кількістю здобутих нагород випередила спортсменів з 17 країн, які взяли участь у Чемпіонаті. Дев’ять разів українські спортсмени піднімалися на найвищу сходинку п’єдесталу пошани. Державний Гімн України звучав і для спортсменів із Сумщини – Валентини Семеренко, Олега Бережного, Олександра Біланенка, Юлії Капусти. |
№ 34 (91): ДАІ підвищила ціни на талони техогляду Департамент Державтоінспекції МВС України повідомляє про «змушену зміну цінових тарифів на оплату талонів проходження державного технічного огляду автотранспортних засобів».
Як повідомляє Департамент у зв’язках із громадськістю МВС України, «під час одержання підрозділами ДАІ України в областях бланків документів суворого обліку за новими договорами їхньої поставки Міністерству внутрішніх справ в 2007 році, стало відомо про збільшення відпускної ціни цієї продукції». |
№ 34 (91): Агов, хто-небудь із прокуратури! У центрі Сум, біля Спасо-Преображенського собору віднедавна вирито чималий котлован під будівництво, щоправда, незрозуміло ще якого об’єкту.
Так ось, проходячи по Соборній тижня зо три тому, вирішив я подивитися на залишки фундамнтів будівель столітньої давності, що були на цьому місці (тим більше, що напередодні там були знайдені деякі артифакти, якими зацікавились археологи й історики). Стою й дивлюсь. А мене тим часом попереджають, що далі йти не можна, бо можна звалитися у котлован. А тут поруч діти – десь семикласники – з лопатами викорчовують кущі і, причому, працюють ближче від краю котловану кроки на два, ніж стою я. Їм можна. Бо безплатна робоча сила. |
№ 34 (91): Форум "Інвестиції. Партнерство. Розвиток" План проведення ІІІ Міжнародного інвестиційного форуму «Інвестиції. Партнерство. Розвиток» представлено цього тижня в облдержадміністрації.
Форум проходитиме з 13 по 15 вересня на базі SPA-курорту «Буймерівка» на Охтирщині. Мета форуму – сформувати позитивний інвестиційний клімат Сумщини, залучити іноземні та внутрішні інвестиції до регіональної економіки. І на цій основі активізувати розвиток промисловості, сільського господарства, туристичної та інших галузей. Ефективність проведення такого роду заходів, як відзначають у Сумській облдержадміністрації – безперечна. Так, у 2005 році завдяки Інвестиційному форуму в економіку регіону було залучено півтора мільйона доларів США, торік – понад 20 мільйонів. |
№ 34 (91): Про лізингові кредити, які корова, мов язиком злизала Лізинг, тобто кредитування, у тому числі технікою, обладнанням, забезпечує ефективність функціонування та розвитку, зокрема, сільського господарства. |
Юрій САМСОН
 Чи офіційне визнання Голодомору в Україні та цілому світі – це те, чого б хотіли його жертви? Звідки взялася ця традиція вимагати від інших співчуття і що сталося з нашим власним ставленням до трагедії минулого?Колись у своєму радянському дитинстві я зробив помилку, про яку пам’ятаю ще й досі. Під враженням чи то Шолоховської «Піднятої цілини», чи то недолугих радянських фільмів про «героїчну класову боротьбу» попросив свою бабусю, яка пережила колективізацію і Голодомор розказати про куркулів. Ще й досі пам’ятаю як змінилося її обличчя і яку відповідь я отримав: «Не знаю я ніяких куркулів». І більше нічого. Тільки пізніше від мами я дізнався, якою трагедією була насправді колективізація в її родині – за відмову добровільно вступити в колгосп її чоловіка засудили до таборів у Воркуті; від трагедії втрати всього нажитого тяжкою працею і від ганьби наклав на себе руки свекор, а його дружина від горя збожеволіла; брат від розпачу покинув дружину з дітьми і подався один на Далекий Схід. Все це загартувало її і мабуть таким чином дозволило пережити Голодомор декілька років по тому. І незважаючи ні на що, ні про колективізацію ні про Голодомор бабуся не любила говорити – травма була настільки глибокою, що копирсання в ній знову принесло б тільки новий біль. |
№ 34 (91): З життєпису Івана Литвиненка Геннадій Іванущенко
|
№ 34 (91): Сеньор-помидор |
№ 34 (91): Українці міняють імена та … гублять документи Щорічно до 50 тисяч громадян України звертаються в органи реєстрації актів громадянського стану Міністерства юстиції з тим, аби змінити власне ім’я або із проханням відновити загублені документи, що засвідчують факт шлюбу, розлучення, народження, смерті.
При цьому багаторічні дослідження цих процесів показують тенденції, частина з яких під-дається логічному осмисленню, але деякі можна пояснити хіба що менталітетом жителів окремих регіонів України. |
БИЗЕРТА (ТУНИС)
На эмблеме Бизерты отражены прошлое и настоящее города: финикийская галера, старинная крепость с башнями, три морских конька, оливковая ветвь и пшеничный колос. Город (70 тыс. жителей) находится на северо-западе страны в 85 км к северу от столицы на берегу моря рядом с большим озером Бизерта. Его окружают великолепные леса на склонах потухшего вулкана. Как и многие другие древние поселения южного Средиземноморья, Бизерта была основана финикийцами. Это произошло около 3000 лет назад. С тех времен в городе сохранились только фундаменты некоторых зданий. Во времена римского владычества поселение было известно под названием Хиппо Диархитус. В VII в. арабы переименовали его в Бензерт. Отсюда и нынешнее название города. |
|
