А все виявляється просто. Два роки тому Ю. Борисюченко працював... керівником апарату  райдержадміністрації. І ніхто з управлінців апарату не пам’ятає, щоб керівник скаржився на завеликий штат чи намагався зекономити бюджетні кошти, відмовляючись від надбавок чи премій. 

   Спрацьовує добре знайомий принцип: якщо борщ добрий – варила я, якщо поганий – невістка. Тобто, якщо ми у владі – то все справедливо і чесно, якщо ні – то погано і несправедливо. 

   Чим же нинішня влада «завинила» перед автором статті? Адже обрана вона справедливо, в усякому разі жодних претензій в районі до виборів 2006 не було (в тому числі і у пана Борисюченка).  Рішення районної ради сьогодні ухвалюються відкрито і прозоро, публікуються в Інтернеті на сайті райради.  Деяким депутатам райради навіть набридає (за їх же словами) говорити про одне і те ж на комісіях, фракціях, президії, пленарних засіданнях.  Однак говороити – одне, а виконувати – інше. 

   Ось тут би й підставити плече і запропонувати як свідомому громадянину допомогу, внести пропозицію і взяти відповідальність за певну ділянку роботи. Тим більше, як колишньому управлінцю, який добре знає проблеми території, в тому числі і кадрову.  Нагадаємо, що з моменту підписання Указу Президента України про звільнення з посади голови Білопільської райдержадміністрації минуло сім місяців. За цей час апарат управління райдержадміністрації недорахувався також одного заступника голови, начальників двох управлінь – економіки і сільського господарства, кількох спеціалістів.  

   Закон збереження енер-гії говорить: якщо в одному місці зникає, в іншому – додається. При зазначеному кадровому пас’янсі, районній раді не залишалось нічого іншого, як брати на себе відповідальність за нею ж ухвалені рішення і їх виконувати. Що стосується її функцій, як органу з підготовки та проведення сесій, то районна рада нині змушена в більшій частині своїй діяльності виконувати повноваження виконавчої гілки влади – райдержадміністрації – забезпечувати наповнення бюджету, ефективне використання землі, комунальної власності, виконанувати програми соціально-економічного розвитку району, організацію та проведення культурно-спортивних заходів, співпрацювати з по-літичними партіями та громадськиимим організаціями, координувати діяльність місцевих рад тощо. 

   Результат, як кажуть, відчутний. Для порівняння – кілька цифр. За вісім місяців діяльності укладено 27  договорів на законний – отже платний для бюджету – обробіток землі. Вже сьогодні в бюджет надійшло додатково, в порівнянні з минулим роком, майже на 800 тисяч гривень більше коштів від оренди. Фактично не залишилось жодного господаря, який би працював на землі без укладеного договору. 

   Не краща для місцевого бюджету дісталась у спадок і ситуація з орендою приміщень комунальної власності. На початок 2007 року переукладено у бік збільшення суми оренди понад 50 договорів. Надходження з цього виду платежу з початку року  зросли у два з половиною рази. 

   І це тільки початок роботи. Не менш суттєвими виглядають суми коштів, які надійшли до районної казни від сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який не платився в районі роками.
 
   Звичайно, ніхто з працівників виконавчого апарату райради та райдержадміністрації не вважає, що здійснює подвиг, люди добросовісноі в міру своїх повноважень виконують поставлені завдання. Але ж як працювати, коли попередній штат райради був розрахований на виконання зовсім інших повноважень – від сесії до сесії, від виборів до виборів. Більше навантаження все-таки брала на себе райдержадміністрація (читай вище про Указ Президента).

   А людині, пересічному громадянину, за яких так вболіває автор статті, абсолютно байдуже, яка з гілок влади які має повноваження. Вона йде до районного «начальника» і чекає конкретної допомоги: газу в село, нового даху в школі, дороги й тротуари по вулиці... І що: розводити руками і говорити, що не призначено ще голову райдержадміністрації? Мовляв, це не наші повноваження, виконавчий апарат райради за якимось своїм положенням повинен забезпечувати діяльність депутатів райради, а не контролювати надходження податків чи виконання бюджету... 

   Можна, звичайно, економити на витратах, скоротити апарат, продати автомобілі, повісити табличку на двері районної ради на зразок «Просимо не турбувати: готуємось до сесії»,  і спокійно працювати п’ятьом чи сімом особам. 

   Тільки які ж тоді листи і відгуки напише пан Борисюченко і йому подібні активні члени громади про обрану народом владу? 

   Та які б не написав, люди працювали і будуть працювати, бо рахувати уміють не лукаво, а об’єктивно. Чого бажають і всім іншим.

Прес-центр Білопільської районної ради