За інформацією місцевої соціалістичної преси Сумська обласна організація Соцпартії нещодавно відзначила 14 років свого заснування.
Крім поздоровлень були надруковані гасла, треба розуміти, програмні.

Отже, цитатник.

“Ми – соціалісти, ті, хто на сучасному етапі першими підняли прапор боротьби за соціальну справедливість, справжню демократію і єдність людей”.

Коментар.– Що мається на увазі під “сучасним етапом”? Якщо Помаранчевий Майдан, то голова Соцпартії не піднімав, а став під помаранчевий прапор на сцені Майдану.
А що це за новий “політологічний” термін – “справжня демократія”? Буває ще “несправжня”? Так тоді це вже не демократія. Є інші терміни для визначення. А що стосується Сум, то, судячи з нічого не вартих гасел, в місті будується “розвинутий соціалізм”. Але ж це вже наше суспільство проходило. Ну і куди “розвився” цей соціалізм? Здається, у брежнєвський застій, горбачовську перебудову, і жирною крапкою на існуванні Радянського Союзу.

“Ми хочемо, аби Україна, Сумщина були квітучими. Щоб кожний громадянин жив вільно і заможно. Щоб кримінальні злочинці сиділи у в’язниці, а не керували, не грабували не нищили нас”.

Коментар.– А хіба є партії, які заявляють своєю метою занепад України і Сумщини? І проти заможності громадян?
Однак окремо хочеться подякувати ідеологам-соціалістам місцевого рівня про відвертість: ми – соціалісти – проти того, аби нас грабували. А несоціалістичну частину народу можна грабувати? Виходить, що можна. Що і відбувається на практиці в Сумах.

“Ми маємо перспективу після виборів 2006 року суттєво вплинути на зовнішню і внутрішню політику в регіоні, на поліпшення життя наших людей”.

Коментар.
– А зараз що заважає поліпшувати життя людей, приміром, в Сумах. Адже у місті в.о. голови – соціаліст, його заступники та інші керівні “достойники” – теж. Сьогоднішня більшість у міськраді – фактично теж. Проте, комунальна власність територіальної громади продовжує роздаватись небаченими темпами і під сукном. Мабуть, це і називається “соціалізмом”, називається “поліпшенням”?

С.В. Клочко: “Щоправда, перевірку владою вдалося пройти не всім. І ми з болем спостерігаємо, як дехто із можновладців, зручно вмостившись у новому кріслі, знову тягнеться до старого адміністративного важеля. Запевняю, що це їм не вдасться...”

Коментар.– Сергію Володимировичу, це ви про кого з таким болем? Конкретніше не можна? Схоже, що про себе.
Та й запевняти громаду у своєму “месіанському” призначенні, будучи секретарем міськради та ситуативним виконувачем обов’язків міського голови, принаймні, не скромно.
Ю. Мацько, член РХП