– Олексію Івановичу, під час президентських виборів минулого року ви очолювали Сумський районний штаб Віктора Ющенка.
Прийшли в штаб за “рознарядкою”? Якщо так, то від якої партії чи блоку?
– Та ні, тоді я був безпартійний. Згадайте, будь ласка, той без перебільшення народний порив, прагнення до зміни ситуації в країні, коли кучмівські порядки стояли вже всім “у печінках”. Хотілося змін. І ці зміни несла справді народна опозиція з іменем Ющенка на знаменах. На цьому пориві я й прийшов у обласний виборчий штаб Віктора Ющенка, очолюваний Анатолієм Єпіфановим. Прийшов, як кажуть, за покликом душі і серця.
– Ви мали вже досвід політичної діяльності раніше?
– Ні, я просто цікавився політикою, а також маю багатий життєвий досвід, люблю спілкуватись з людьми. Тому, прийшовши в обласний штаб, запропонував свої послуги. Готовий був виконувати будь-яку роботу, крапелька від якої стала б корисною для перемоги кандидата в Президенти, який ішов проти олігархічної влади.
– Що ви очікували від нового Президента?
– Я, як українець, як всі свідомі громадяни України, не міг вже морально жити в Україні, де за часів Кучми відбулось колосальне пограбування українського народу. Мені, як людині старшого покоління, боляче усвідомлювати, що національне багатство, яке створювалось десятиліттями мільйонами наших людей, за ці роки розтягли і знищили.
Потім. Постійні розмови протягом цих років про демократію. А демократію звели нанівець. А також свободу слова, права громадян... Тому я з глибоким задоволенням сприйняв передвиборну програму В. Ющенка, яка складалася з десяти так би мовити, заповідей. Не будемо їх перелічувати. Їх виконання я й очікував.
Не всі мої, та й усіх українців, сподівання справдились. На мою думку, з трьох причин. Перше, це – відсутність послідовності у виконанні програмних засад. Друге – відсутність політичної волі. Третє – безпринципність у кадровій політиці.
– Зараз ви є головою Ковпаківської районної у місті Суми організації Республіканської Християнської партії. Що вас привело до цієї політичної партії?
– Керівництво обласної організації РХП, знаючи мою активну життєву позицію (незважаючи на те, що я пенсіонер), запропонувало очолити Ковпаківську районну організацію. Я погодився, тому що знаю цих людей; мені зрозумілі мета партійної організації і близькі способи досягнення. Відтак мені просто комфортно тут працювати. Адже наріжним каменем ідеології РХП є відстоювання права кожного громадянина, взагалі – цінність людського життя у фізичному і духовному смислі. А це також покладено і в основу християнської моралі. Тут ніхто не кричить про “любов до народу”, тут все підпорядковане інтересам людини. А саме з людини починається народ. Тому я прийшов до цієї партії.
...і що мені запам’яталось на посту голови виборчого штабу”
– Давайте повернемось до періоду, коли ви очолювали Сумський районний штаб блоку В. Ющенка. Що вам найбільше запам'яталось?
– Відверто кажучи, найактивнішу участь в умовах шаленого адміністративного пресу брали активісти різних професій і соціальних груп: вчителі, лікарі, селяни, пенсіонери, бізнесмени... Передвиборна робота проходила під пильним оком голів сільрад, директорів шкіл, інших бюджетних установ, які погрожували місцевим активістам позбавити їх зарплати або звільнити з роботи. Але чим сильнішим був пресинг, тим активнішим і масовим ставав народний спротив режиму Кучми-Щербаня...
– Які партії, громадські організації були найактивніші?
– Партії "Батьківщина", Українська Народна партія, Рух, громадські організації "Собор", організації Українського козацтва, які у 2-му й 3-му турі забезпечили охорону виборчих дільниць силами мобільних бригад, супроводжували транспортування протоколів з виборчих дільниць до окружної комісії у м. Білопілля. Матеріальну допомогу, а також допомогу транспортом надавали штабу підприємці Соловей Н.П., Сахно О.М., сім'я Пономаренків та інші.
У дні Помаранчевої революції лише тільки селянами з Червоного Села, Низів, в. Чернеччини було зібрано та доправлено у Київ близько трьох тонн продуктів харчування. Ніколи вже не забуду такого піднесення народу, піднесення його духовного потенціалу на таку висоту. Про це слід постійно згадувати. У тому числі і про те, як 80-річні пенсіонери приносили до штабу банку огірків чи варення з проханням переслати до Києва...
– А як щодо участі інших партій?..
– Були такі, які приєднались до блоку Ющенка після першого туру, коли працювали на своїх кандидатів. Це, зокрема, Соціалістична партія. У другому-третьому турі вона змушена була виступати на боці Ющенка. Але, маючи осередки по всьому Сумському району, свого представника прислали у штаб для допомоги у роботі лише після неодноразових нагадувань. Активністю у своїй роботі керівництво соціалістів не відзначалося, але відзначалося амбіційностю та охотою чужими руками загрібати жар. Що маю на увазі? Вони хотіли, щоб ми замінили деяких членів виборчих дільниць на соціалістів. На що штаб не погодився, тому що всі члени виборчих комісій пройшли випробування першим туром. Їхня заміна не підлягала жодній логіці.
Крім того, від місцевих соціалістів сумський районний виборчий штаб не одержав ніякої матеріальної допомоги (не дивлячись на те, що це один з найбільших районів в області – 59 виборчих дільниць).
Запитував Г. Опанасенко
