№ 3 (111): Різдвяне "шоу" від "Сумихімпрому"

 

Керівник ВАТ "Сумихімпром" пороздавав номінації сумським журналістам. Деякі навіть вдячні.

Юрій МАЦЬКО
 
Окрім концертних «Різдвяних зустрічей» від співачки та бізнес-вумен Алли Пугачової (які нам більше відомі у їхній телевізійній версії), у Сумах, виявляється, теж є подібні зустрічі. Хоча вони й не стосуються концертного шоу, та й взагалі, є, так би мовити, камерними, такою собі «тусовочкою», проте відбуваються вже не один рік, і переслідують цілком конкретну рекламну мету на користь ініціатора тих зустрічей.


№ 2 (110): Мильні бульбашки

  Про справедливість, закон і «краще життя без сміття» у сумській інтерпретації

Чи доведеться нам коли-небудь почитати газетну чи будь-яку іншу публікацію про міського голову або місцевого депутата, або ж в цілому – чиновників місцевої влади, які вправду переймаються долею рідного міста, життям його громадян?..

Може колись і доведеться, хочеться думати. Але – не сьогодні-завтра.


№ 1 (109): Приватні перевізники наступають і виграють?

 

Конфлікт на ринку пасажироперевезень у Сумах, як свідчення неграмотності міської влади

Робочий тиждень після свята Різдва у Сумах розпочався з різдвяного «подарунка» від приватних перевізників, що обслуговують  міські пасажирські маршрути: восьмого січня вранці водії маршруток оголосили про нову ціну проїзду, а саме: 1,50 гривні.

Питання ціни проїзду у маршрутках вже не перший місяць витає у повітрі, тому рано чи пізно його би мусила розглянути сумська міська влада. Сталося так, що це питання міське керівництво кинулися розглядати в екстренному порядку. Що й не дивно: у недбайливих господарів завжди – аврал.

Отже, цього разу смажений півень дзьобнув сумських столоначальників в однозначне місце від імені приватних перевізників – так званих маршрутників. Звісно, що саме на них відразу і впала «каральна десниця народного гніву». І тут абсолютно легко можна зрозуміти обурення співгромадян: адже про зміну ціни і про дату такої зміни ніхто конкретно міську громаду не попереджав.



№ 51 (108): Події та результати

  Юрій МАЦЬКО
   
З Новим рокомЗа традицією більшість оглядачів, різноманітних експертів, політологів і соціологів підбивають підсумки року, що минає. Зазвичай підсумки ті зводяться до подій, що запам’яталися.

Приміром, в Україні це – спроба Партії регіонів скупити депутатів інших фракцій для оформлення конституційної більшості у кількості 300 нардепів, що призвело би, м’яко кажучи, до згортання в Україні парламентаризму разом із правами і свободами громадян. Звісно, що конституційна більшість у парламенті може бути створена. Депутатськими фракціями з додержанням певної процедури. Тоді можна вести мову про певну демократію. Але коли нахабно і мало не публічно скуповують депутатів для потрібної кількості, це вже занадто.



№ 50 (107): Патріарх Київський і всієї Руси-України вручив орден нашому земляку

 

Олександр Сахно

Редакція нашої газети хоче поділитися зі своїми читача ми, авторами та дописувачами приємною новиною. Напередодні світлого празника Святого Миколая Чудотворця засновник «Громадянина України» Олександр Миколайович Сахно був нагороджений Орденом Святого Миколая Чудотворця Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Орден Святого Миколая Чудотворця


№ 49 (106): Сумщина готова до культурного прориву

 

Очільник області Павло Качур представив громадськості Угоду про співробітництво між Міністерством культури і туризму України та Сумською облдержадміністрацією в сфері регіонального розвитку на наступний рік, повідомляє прес-служба на сайті Сумської ОДА.

Документ, який було підписано 7 грудня, спрямований на об’єднання інтелектуальних, організаційних, матеріально-технічних ресурсів. Сумщина стала четвертою областю, після Донецької, Закарпатської і Харківської, яка домовилася про співпрацю з Мінкультури для вирішення актуальних проблем культурного та туристичного розвитку краю.


№ 48 (105): Смішні пояснення. Але від них – сумно

 

Юрій МАЦЬКО
  
Уже часто чуєш (по телевізору, наприклад) від представників органів влади, підприємств надання житлово-комунальних послуг нібито серйозні, обгрунтовані поянення фактам неналежного обслуговувавння, ненадання послуг тощо. Виникає враження, що влада у нас для того, аби «відмазувати» себе від своїх же громадян, які – безсовісні – постійно її турбують.


№ 47 (104): Хвалити себе – чи не духовна убогість?

 

Юрій МАЦЬКО
  
ХвалькоЛюдині властиво крім усього іншого не тільки помилятись, але й, зокрема, порівнювати. При порівнянні людей знаходиш в них спільне і відмінне, мабуть, в однаковій мірі.

Більшою мірою розбіжності впадають в око, коли порівнюєш нації, або навіть один народ, але з різних місцевостей. Ось українці, приміром. Загалом, народ – класний: і до роботи, і до випивки ставиться, як кажуть, від щирого серця. І хоча зранку й голова болить, все одно преться на роботу. Правда, дехто з сусідів каже, що ми – жадібні, недовірливі. Та це ще півбіди. Ми ще й – заздрісні, підступні й «моя хата з краю»... Так це ми – як загальна картина.


№ 46 (103): Колективізаця та голодомор на Сумщині в документах та тогочасній пресі

 

До 75-х роковин Голодомору

Витяги з книги сумського краєзнавця Олексія Ленського «Історія розвитку знарядь праці, економіки, освіти, культури на  Сумщині»     

  
Олексій ЛЕНСЬКИЙ
  
Пам’ятник жертвам Голодомору в ХоружівціУ Сумській газеті  «Плуг і молот» від 17  жовтня 1930 року  сповіщається, що план хлібозаготівель виконано тільки на  63%, а по твердих культурах  тільки на 55%.

Друкується розгромна стаття про недоліки на Головашівському приймальному пункті. «Величезні черги, селяни не можуть здати хліб. Скандали, бійки за чергу… Часто за зданий хліб селянам не виплачують грошей. Догляд за прийнятим хлібом некудишній… 9 жовтня 1930 р. (№ 114 газети) партійний комітет звернувся до всіх сільськогосподарських осередків з листом, в якому пишеться: «Масові виходи з колгоспів, що були весною, в купі місць утворили ненормальні взаємини поміж колгоспниками та індивідуальними господарями». Висновок  був зроблений на користь колгоспів. Треба більше створювати колгоспів.



№ 45 (102): Учителі – зона ризику

 

Олесій ЛЕНСЬКИЙ
  
В очікуванні медоглядуКожного року вчителі шкіл та інших навчально-виховних закладів змушені проходити так звані медичні профогляди.

Логіка цього проходження, з одного боку, зрозуміла: педагоги контактують з дітьми й підлітками і мають бути здоровими, аби останнім якось не зашкодити. З іншого ж боку, такими примусовими медоглядами вчителі фактично прирівнюються до соціальної групи ризику, що ставить їх в один ряд з тими ж бомжами.



[ 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 ]