Продовження. Початок у №14(57) за 27 грудня 2006 року і №1(58) за 11 січня 2007 року

Новосуханівський спиртовий завод

Після закінчення воєнних дій на території Сумського повіту (а згодом – за радянських часів – Сумського округу) були спроби відновити спиртовиробництво.

Продовження. Початок у №14(57) за 27 грудня 2006 року

Новосуханівський спиртовий завод

Редакційне дослідженя з історії винокуріння нашого краю було б не повним без конкретних прикладів. Ми пропонуємо читачеві нарис з історії Новосуханівського спиртзаводу.

Точних відомостей про початок винокуріння, тобто про те, коли почали у наших краях виробляти спиртові напої, історичні документи до сьогоднішніх днів не донесли. Однак, зрозуміло, що наші предки, племена яких були об’єднані князями в межах ранньофеодальної країни – Київської Русі – виготовляли напої, що містили алкоголь.

Серед країн Європи, у яких закiнчили життя видатнi українцi, слiд згадати Румунiю, де похований Іван Степанович Мазепа (1639-1709) – визначний український полiтичний дiяч, гетьман Лівобережної України. Вiн намагався об’єднати в єдинiй державi Лiвобережжя, Правобережжя, Запорiжжя, Слобожанщину.

Свого часу місце, де згодом виникла площа, використовувалося для сінокосу і ведення господарства. Тут були розміщені господарчі двори місцевої козацької верхівки. Дозволяли будуватися і кріпакам, які обслуговували ці двори, але заселення йшло доволі кволо.

Українцi жили, працювали,закінчували життєвий шлях у багатьох країнах свiту. Серед них багато видатних державних, громадсько-полiтичних, вiйськових, наукових, культурних дiячiв, якi похованi за межами України.

Під час риття котловану під будівництво Палацу культури заводу ім. Фрунзе на глибині п’яти метрів знайшли кістки печерного носорога, оленів та інших тварин. Вони могли з’явитися там або в результаті того, що до ям кістки кидали люди, які тут мешкали або через те, що самі тварини потрапляли в якусь природну пастку. Можливо там існували навіть якісь вимиті водою печери.

За межами нашої держави проживає понад 10 млн. українцiв. Українськi спiльноти в рiзних країнах формувалися внаслiдок емiграцiї та на базi автохтонного українського населення. Вони залишили багату iсторико-культурну спадщину в рiзних країнах свiту: це сакральнi споруди, помешкання, де вiдбувалися подiї, пов’я- занi з утворенням i ді- яльнiстю українських об’єднань, життям видатних українських дiячiв, пам’ятники визначним українцям, некрополi тощо.

Ім’я Катерини Білокур, самобутньої художниці з народа, яка зображувала на своїх картинах нев’янучу красу та багатство української природи, щедру родючість її земель – назавжди увійшло у історію українського народного мистецтва. Її твори заворожують глядача щедрістю барв, заволікають радісним сприйняттям світу.

З приходом у середині 1600-х років козацького полковника Герасима Кондратьєва на тодішній Сумин городок і згодом – зі створенням слобідського полку, в місцині майбутньої Гоголівської площі було встановлено вартовий пост.