№ 31 (88): Запорожець за Кубанню Серед причин придушення Катериною ІІ козацького самоврядування на Запорозькій Січі, що стало кінцем власне самої Запорозької Січі, історики виділяють, принаймні, три головні причини.
 Дехто з них головною причиною вважає повстання Омеляна Пугачова, що поставило імперію на грань розвалу, бо січовики, незадоволені дедалі частими утисками з боку імперського центру, у 1773-1774 роках натовпами йшли до Пугачова, а той, у свою чергу, мав намір із заволзьких степів йти на з’єднання з Січчю. Тому імператриця вирішила, що з придніпровською вольницею треба скоріше кінчати. |
№ 30 (87): Золоті ешелони Гетьмана Скоропадського Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»
Журналісти розкопали сенсаційну історію про угоду Павла Скоропадського. Німцям така історія дуже не сподобається. Знання історії може принести неабиякий зиск! Українські журналісти, які випадково «копнули» часи Української Народної республіки, отримали цілий том неймовірних загадок і сенсацій. Особливу цікавість викликає короткий період правління Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського. |
№ 29 (86): Революціонерка Софія Перовська - з гетьманського роду Розумовських На одному із кладовищ міста Василівки, що під Запоріжжям, є малопримітна надгробна плита з надписом: «Варвара Степанівна Перовська (8.01.1822 –24.06.1904).
Варвара Степанівна Перовська – мати народниці-царевбивці Софії Львівни Перовської – першої жінки, засудженої в Російській імперії з політичних мотивів. |
№ 28 (85): "Козацький родослав" - свято мистецтва і шанування своєї історії У Конотопському районі 14-15 липня пройшов ІІ Всеукраїнський культурно-мистецький фестиваль «Козацький родослав», що традиційно присвячений Конотопській битві 1659 року.
Цього року ми відзначили 348 річницю битви під Конотопом, у якій війська під проводом гетьмана Івана Виговського вщент розгромили переважаючі добірні війська Московського царства. Цікава і насичена програма протягом двох днів фестивалю долучила понад 10 тисяч учасників та глядачів з усієї України. |
№ 27 (84): Політичне й економічне життя Сумщини на зламі XVIII-XIX століть Вибрані місця з книги сумського краєзнавця О. Ленського «З історії знарядь праці, освіти і культури Сумщини» Кінець XVIII століття характеризується зростанням політичної могутності Російської імперії, що загарбала під свою корону більшу частину українських земель; втратою Україною своїх автономних прав і перетворення її на звичайну провінцію Російської імперії. Загальнонаціональна ідея «Київ – другий Єрусалим» була похована новою, яку теж придумав українець – колабораціоніст Феофан Прокопович – «Москва – третій Рим». |
№ 26 (83): Безкомпромісний борець  30 червня виповнилося сто років від дня народження командира Української Повстанської Армії (УПА) Романа Шухевича (Тараса Чупринки) Народився Роман Шухевич 30 червня 1907 року у містечку Краковець на Львівщині, де його батько, Йосип Володимирович, був повітовим суддею. Батьки Романа відправили сина до Львова, аби здобув добру освіту в Академічній гімназії. Жив хлопець у дідовому помешканні, який був професором, членом головного відділу «Просвіти» і дійсним членом Наукового Товариства ім. Шевченка; дбав про народні театри, хорові колективи і поширення історичних знань. Завдяки йому з’явилася і перша в Галичині дитяча ілюстрована газета «Дзвіночок». Іван Франко тут уперше надрукував свого «Лиса Микиту». |
№ 25 (82): З історії архітектури Сумщини XVIII – середини XIX століть Вибрані місця з книги Олексія Ленського «Історія знаряддь праці, освіти та культури»
Будівництво й архітектура тісно пов’язані з роз витком знарядь праці і з промисловостю, бо завжди задум архітектора втілювали в життя робітники, виробничники. Величезна кількість цегляних, вапнякових заводів, виробництво кахлі, виробів з металу вимагала великої кількості майстрів. Багато кого посилали на навчання за кордон. |
№ 24 (81): «22 июня ровно в 4 часа...» или «Ввиду незнания сил противника штаб сводок не составляет»
 Шістдесят шість років тому, 22 червня 1941 року, війська гітлерівської Німеччини перейшли кордон СРСР. Про причини поразок, зазнаних радянською армією у перші роки війни, і про те, завдяки чому вона все-таки перемогла, писали вже незліченну кількість разів. Пропонуємо читачам просто глянути на деякі документи епохи: газети, щоденникові записи, доноси й анонімки. |
№ 23 (80): Фабрика Чорнобильського, як частина історії Сум На згадку "безвременно" спочилої суконної фабрики "Червоний текстильник"  Це фото Сергія Кошеварова, зроблене 12 червня цього року, можна вважати хронікальним. Адже Сумська суконна фабрика (фабрика Чорнобильського) з кожним днем втрачає свої історичні обриси, зникаючи із карти Сум. На її місці заплановано будівництво житлового комплексу із відповідною інфраструктурою. |
 Видатний живописець і педагог Федір Григорович Кричевський відігравав помітну роль у мистецькому житті України від початку ХХ століття до другої світової війни. Народився художник 10 травня 1879 року в місті Лебедині Сумської області у родині земського фельдшера Григорія Якимовича Кричевського. Дитячі роки провів у селі Ворожбі, де одержав початкову освіту. Змалку захопився малюванням та ліпленням, любив робити глиняні фігурки людей, тварин, птахів, навчившись цьому у гончарів славетного центру гончарства в селі Межирічі. Талановитим хлопцем зацікавився граф В. Капніст, нащадок відомого поета кінця ХVIII століття Василя Капніста. У його маєтку в селі Михайлівці Федір Кричевський мав змогу ознайомитися з галереєю козацьких портретів, колекцією живопису й графіки західноєвропейських, російських та українських художників, багатою історичною бібліотекою. Саме там Кричевський почав копіювати з альбомів та художніх творів, пізніше вирішив вступити до Московського училища живопису, скульптури та архітектури |
|
