№ 3 (60):

Методи роботи від сумського «Міськводоканалу»

Актуалії

Більше п’ятдесяти років простояла водонапірна колонка між будинками №№ 114 та 116 по вулиці Петропавлівській у Сумах (мікрорайон Липки).


Колонка, як джерело води була помічницею і рятівницею. Бо користувалися нею й мешканці прилеглих багатоповерхівок, коли у кранах їхніх квартир з різних причин зникала вода (в тому числі до колонки приходив з відром і працівник місцевого виконкому В. Баранов).

Аж ось сумський «Міськводоканал», мабуть, у запалі мало не героїчної боротьби за економію води, вирішив знищити колонку.

Під’їхали, вирвали і по собі кинули... відкритим колодязь. Хіба не варварство?

Цікаво, як би прокуратура оцінила такі дії цього комунального підприємства, яке створює загрозу людському здоров’ю і життю? Хотілося б дізнатися і про подальшу долю водонапірної колонки. Чи потрапила вона на склад підприємства, чи під списання, чи на пункт приймання металу?

Повертаючись до води і її економії, то язик не повертається назвати розумною логіку дій «Міськводоканалу» стосовно демонтажу колонки (нагадаю, варварського). Скільки ж це «Міськводоканал» зекономив відер води на знесенні колонки? У той час як з технічних колодязів водопровідної системи, а також підвалів будинків на житлових масивах, приміром, 10-го мікрорайону, майже щотижня аварійні автомобілі «Водоканалу» викачують тисячі кубометрів води, яка не доходить до споживача.

Тож, про яку економію води взагалі може йти мова, коли вже згадувати роботу сумського комунального підприємства «Міськводоканал»?

Віктор Кравченко,
м. Суми