№ 6 (63): Звичайне варварство
У Сумах крадії металу вже технічно забезпечені
Нещодавно в Сумах побував коишній міністр МВС України Юрій Луценко. «Своєю найбільшою заслугою, маючи портфель міністра МВС, Юрій Луценко вважає поповнення державного бюджету на 2 млрд. грн. внаслідок розмитнення завезених з-за кордону автомобілів».  Що ж, справа прибуткова, а головне – ніякого головного болю. Це, мабуть, легше, ніж ловити та (головне!) справедливо карати злочинців. У нас в Україні, здається, повна анархія! Ніхто нікого не карає. Трішки пожурили та й годі. Незрозуміло тільки навіщо ж нам такі дорогі судді? Цікаво, статтю про мародерство наші законотворці вже вилучили із закону чи ні?
Судячи із масштабних і активних дій сьогоднішніх мародерів, такої статті у Карному Кодексі не тільки не існує, але й дії тих виродків заохочуються.
Наведу кілька прикладів. Немає нині найнещасних людей, аніж садівники-городники. Кому давно, а кому і недавно вдалося щось невеличке побудувати на своїй садовій ділянці, і вони тихесенько собі колупалися на землі, не завдаючи клопоту ані державі, ані правоохоронним органам.
Але, як ми достеменно знаємо, було прийнято свого часу на Верховній Раді постанову про приймання від юридичних і фізичних осіб металевого брухту. Причому і ціни за кілограм постійно зростали, і правила вивозу за кордон також, що підняло на ноги середній злочинний контингент, котрий не міг собі й придумати більш легкої здобичі. А якщо такий «бізнес» ще й правильно організувати, то… звичайно, можна вбити відразу кількох зайців.
По-перше, вивезти все металеве, що погано лежить не тільки на «безхазяйній» землі, а й у садах, городах, та й по хатах старих людей, яким, вважають «там вгорі», вже ні до чого той мотлох. Мета криміналітету – нажитися, розбагатіти далі.
А по-друге, дочекатися, коли ж набридне тим садівникам-городникам боротися наодинці з мародерами, та коли покинуть вони свої землі. Ось тоді ще й ця земля відразу знадобиться!
Ось так з мовчазної згоди місцевої, обласної та й державної влади почалося справжнє мародерство найменш забезпеченого прошарку людей. На сьогодні товариства садівників (і без того бідні) залишилися без огорож, котрими ще за старих часів вдавалося сяк-так огородитися. Та це не найстрашніше. Жахливо те, що від ложок, вилок, до дверей – все вивозиться злодіями до прийомних пунктів. Деякі товариства мають в штаті людей для охорони ділянок в осінньо-зимовий період. Але більшість їх не може собі такого дозволити, бо через ту саму зневіру садівники вже не платять внески. А тоді з чого ж викроїти зарплатню охоронцям? А, самі розумієте, що навіть й із зарплатою, немає гарантії, що наймані охоронці – чесні люди.
Наприкінці минулого року масив садових товариств «Фрунзенець» та «Будівельник-2» (поблизу села Пушкарівки Сумського району) знову було пограбовано. Причому робилося злодійство серед білого дня з допомогою зварювальних приладів та... евакуатора(!!!).
Явно, що у такого технічно забезпеченого мародерства є впливова «криша». До слова: нарешті люди дізналися, хто стоїть за цим евакуатором та іншою технікою. Тому даремно сподівається той, хто пішов стежкою мародерства, що й цього разу все зійде з рук. Ці злодюги думають, що відкупляться? Та, мабуть, ні! Чесному народу вже набридло бути бидлом…
Крім нальотів на дачні будиночки «евакуйовано» й велику металеву зупинку, котру виготовляли з допомогою ВАТ «СНВО ім. М. В. Фрунзе», зрізані майже всі металеві двері у будинках, забраті ванни, діжки, розкидані груби, бо з них вийнято все металеве, вирвані навіть швелера, котрі в деяких будинках служили основою перекриття між поверхами.
Отож, якби Луценко, згадуючи свою роботу на посту міністра МВС України, пишався тим, що звів майже нанівець розбій, я вже не кажу про відкрите мародерство, – тоді й не сором йому було б по країні їздити.
Багато земельних ділянок (не тільки садових, а й присадибних) у людей приватизовано. В Америці своє дозволяється захищати будь-яким способом, навіть крайнім, тобто зі зброєю в руках. А в нас така «гуманізація», що в тебе винесли геть чисто все з хати, а ти тим негідникам ще й завинив, бо забув залишити пляшку горілки. От вони і покарали – весь залишок вщент розбили, спаплюжили. Виходить, злочинцям можна грабувати, вбивати, а захищатися від них – зась?
Вам, панове у верхах, не здається, що пора подумати про народ, про тих, хто вас годує та захистити його або дати можливість людям захищати себе від розбійників XXI століття, бо злий народ може водночас стати юрбою і зробить все самостійно. Тільки тоді виявиться, що вже немає ні президентської, ні парламентської республіки…
Валентина Огієнко
|
