Зустріч відбулася шостого березня в рамках інформаційно-просвітницької програми «Зелена позиція», яка покликана привернути увагу громадськості до гострих правових проблем українського суспільства та сприяти їх вирішенню.
На думку Семена Глузмана, ситуація з дотриманням прав людини в Україні на сьогодні вкрай незадовільна. І це є наслідком тоталітарного минулого та відсутності належних реформ за роки незалежності. Застосування тортур та репресивних заходів стали проявами української дійсності: «Для нас не є секретом, що існує наша окрема вітчизняна технологія і різні способи, щоб привести людину в той стан, коли вона говорить все, що завгодно. У той же самий час, здається, жоден міліціонер не володіє телепатичними здібностями. Але йому потрібно отримати певні відомості, що підтверджують вину. З іншого боку, хіба може наша бідна міліція завербувати когось за гроші? Тобто, мати собі агентуру на такій підставі. Але поки що майже все у нас продовжує триматись на страху, що «ми тебе посадимо». Яким би ти законослухняним громадянином не був. Друге – в міліціонера нема можливості провести грамотну експертизу. Експертиза ДНК – це взагалі казка, про яку в нашій міліції навіть не можуть і мріяти».
Семен Глузман переконаний, що недосконалість української судової системи спричиняє масові порушення прав людини та міліцейське свавілля. І доказом цього є більше 160 тисяч засуджених на різні терміни. Багато з цих людей засуджені за дрібні злочини, але виходячи з-за грат, більшість з них стають професійними злочинцями.
Семен Глузман говорить, що «в Карному Кодексі України є стаття про тортури, яку міліціонери повинні боятися. Але вони її не бояться. І проблема ще в тому, що судді не бачать. Вони сліпі, як сліпа Феміда».
Семен Глузман переконаний, що до 80% засуджених були застосовані психологічні та фізичні способи впливу. У в’язницях більше 60% – це молодь до 30 років. Більшість злочинів умотивовані пошуками засобів до існування (включаючи навіть продукти харчування). Для міліції ж головне – статистика, відсоток розкритих злочинів. Штучна криміналізація суспільства триває. Таке поняття, як альтернативне покарання все ще не застосовується – коли людину карають не ув’язненням, а по-іншому. Але Семен Глузман переконаний, що замовчувати цю проблему ні в якому разі не можна. «Можна, звичайно, чекати і нічого не робити, але ми не можемо одного ранку прокинутись в іншій Україні. Чим більше ми будемо говорити на цю тему, тим більше шансів, що коли-небудь застосування тортур буде мінімізоване».
Ігор Кремінь