№ 21(78):

Комфортне середовище проживання - умова поваги до себе

Перша шпальта

Редакція «ГУ»


Чимдалі частіше у наше життя входить поняття «комфортність проживання» або «якість проживання». Мається на увазі не квартира чи будинок (що є безумовно правильно), але й все, що за межами нашого помешкання у тому або іншому місті чи селі.

Під комфортністю проживання розуміється наявність цілого спектру економічних і соціальних складових (рівень доходів жителів територіальної громади, рівень роботи комунальних служб, і взагалі – місцевої влади, екологічний стан території тощо). Все це є правильно. Однак обмежувати комфортність тільки цим її спектром є неправильним з точки зору вільної людини і громадянина, який не обмежує свій розвиток тільки на рівні фізіологічних інстинктів.

Сьогодні кожен, напевно, погодиться, що з огляду на ті ж самі комунальні послуги, екологію, неможливо поняття якісного проживання загнати у стіни будинку чи квартири, де кожен усвідомлює себе господарем. Однак більшість з нас (будьмо відверті) ще не усвідомлює себе господарем всієї території своєї громади, до якої належить. Однак усвідомити таки доведеться. Рано чи пізно. Для нашої ж користі. У тому числі – і на рівні духовному.

Тому для вільної і відповідальної людини є абсолютно зрозумілим, що у стіни власного будинку не можна загнати й потребу усвідомлювати себе громадянином України. Це така ж сама природна потребя, як дихати чи харчуватися...



А хіба скажеш про нас, сумчан, що ми – вільни громадяни, коли йдемо своїми вулицями, що мають назви приниження духу і свободи з одного боку, і прославляння прислужництва і лицемірства перед вождями і диктаторами – з іншого? І хіба не впливають ці назви на підкірку головного мозку? Чи не є вони своєрідним кодом стримування нашої свідомості у рамках покірності, невіри у свої сили, що завжи використовували диктаторські та імперіалістичні режими? На нашу думку, це саме так і є. І ті, хто з незалежністю України так і не змирився, теж це розуміють.

Але з чого тут, можна запитати, починається вільний громадянин: з вістоювання своїх прав на комфортне проживання, маючи на увазі забезпечення санітарного стану цього середовища, вимоги про відкритість органів влади чи забезпечення права мати власну історію, пишатися якою у першу чергу можна завдяки як пам’яткам історії та культури, так і назвам площ та вулиць, що допомагають «тримати» твоє родове коріння?

На наше переконання – головне тут як і одне, так й інше. Вільна людина одночасно свою комфортність проживання відчуває і тоді, коли не мовчить про сморід від контейнерів під своїм будинком, і тоді, коли їй смердить від тоталітарної пропаганди, що в’їлася у назви вулиць.

Що стосується Звернення, яке публікуємо нижче, воно власне говорить само про себе.

Що ще можна було би до нього додати, то невеличку ремарку про те, що історичні вулиці Троїцька та Іллінська дістали свої назви за віковічною традицією, коли вулиці називалися предовсім за принципом географічного їх напрямку (наприклад, вулиця Суджанська (Горького) – перший крупний населений пункт Суджа) та так званої культовості, коли вулиця діставала назву від назви храму (останні дві є під-твердженням цього принципу).

Підписанти Звернення  входять до Блоку національно-демократичних та патріотичних сил м. Суми і вручили цей документ главам трьох найбільших депутатських фракцій у Сумській міській раді.
  
ЗВЕРНЕННЯ КООРДИНАЦІЙНОЇ РАДИ БЛОКУ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИХ ТА
ПАТРІОТИЧНИХ СИЛ м. СУМИ ДО ГОЛІВ ФРАКЦІЙ СУМСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Україна ввійшла у друге десятиріччя розбудови незалежної, правової держави. Але в державі складається суспільно-політична ситуація, коли антиукраїнські сили гальмують трансформаційні процеси і стають небезпечними для збереження державної незалежності України, встановлення демократичного устрою та розбудови громадянського суспільства.

Події останнього часу свідчать, що в міській раді є політичні сили, які явно нехтують незалежністю України.

Як свідчення цього є те, що ряд політичних та громадських організацій звернулись до Сумського міського голови, щоб перейменувати вулиці на такі, що відповідають правдивим історичним фактам. А саме: вулицю Дзержинського – на вулицю Троїцьку, вулицю Червоногвардійську – на вулицю Іллінську.

25 квітня 2007 року відбулось засідання сесії Сумської міської ради, де в порядок денний було включено питання про перейменування вищезгаданих вулиць. Але більшість депутатів проголосували за зняття цього питання з розгляду. Це у той час, коли політичні партії демократично-центриського напрямку в своїх передвиборчих гаслах наголошували про формування політичної єдності громадян, духовних основ українського суспільства. Однак ціла низка депутатів Сумської міської ради забули про передвиборчу програму своїх партій.

Тому ми, лідери сумських міських організацій партій та громадських організацій, які входять до Блоку національно-демократичних та патріотичних сил міста Суми, вимагаємо від депутатів Сумської міської ради терміново розглянути це питання на наступній сесії. 

У випадку, якщо не вдається позитивно вирішити це питання, ми, Блок національно-демократичних та патріотичних сил м. Суми вимушені будемо використовувати всі можливі заходи, передбачені національним законодавством, для відновлення правдивих історичних назв вулиць.
  
Від Народного Руху України – В. Азаренков,
від Республіканської Християнської партії (РХП) –    В. Шкробот,
від Української народної партії –    А. Семенченко,
від Української республіканської партії «Собор» – І. Вітовський,
від Партії відродження села –    А. Буц,
від Сумського обласного Товариства «Просвіта» – О. Шевченко,
від Сумського об’єднання вільних профспілок «Громадський контроль» – О. Ткаченко