№ 24 (81): Перед закриттям шкіл вирішили порадитись
Олександр Лісовий
Минулого тижня у кабінеті голови Білопільської районної ради відбулося засідання круглого столу районних організацій політичних партій. Подібні круглі столи вже стали традиційними і проводяться з приводу найбільш вагомих питань життя району.
Того разу темою обговорення було питання «оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів». А за своєю суттю: закриття шкіл в декількох селах району. Питання (це усвідомлювали всі присутні) складне і неприємне, на яке багато років закривали очі, але важливе для майбутнього доступу до повноцінної освіти дітей із демографічно занепадаючих сіл.
У першу чергу мова йде про закриття шкіл у таких селах району як Горобівка (ЗОШ I-IIступенів – 19 учнів), Гуринівка (21учень), Котенки (2 уч.), Сушилине (3 уч.). За останніх п’ять років кількість учнів зменшилась удвічі. Подібні проблеми вже у 2008-2009 навчальному році очікують на Курасівську, Комарицьку, Нововирківську школи, а у 2010-2011 навчальному році – також і на Сергіївську та Терещенківську загальноосвітні школи.
Уже на сьогодні діти, особливо в маленьких школах, не доотримують необхідного рівня освіти, що пов’язано з некомплектом фахівців з іноземної мови, географії, фізичної культури, зарубіжної літератури, російської мови, трудового навчання тощо. При цьому у фінансовому обчисленні, утримання таких шкіл є на порядок дорожчим. Так, наприклад, якщо витрати на одного учня у Білопіллі складають близько 1,5-2 тис. грн. на рік, то в таких малочислених школах – вже близько 8 тис. грн. Бо, на жаль, витрати ідуть здебільшого на утримання споруд, комунпослуги, оплату техперсоналу, а не покращення рівня освіти (забезпечення обладнанням, комп’ютерами, літературою тощо). Не кращі умови праці і у вчителів таких шкіл, немає достатньої кількості навчальних годин, працювати змушені зі старим обладнанням…
Тож відділом освіти Білопільської райдержадміністрації було запропоновано закрити неперспективні школи. В деяких селах ця пропозиція отримала спротив. Люди переживають: мовляв, закриють школу – загине село. Отже, круглий стіл був покликаний спробувати знайти компроміси. Він ніби започатковує широке громадське обговорення цієї проблеми.
У той же самий час, з метою організації подальшого навчання учнів шкіл, що підлягають закриттю, визначено для них так звані опорні навчальні заклади. Тобто, ті школи, де і доведеться набувати середню освіту.
Приміром, для учнів Горобівської ЗОШ І-ІІст. визначено Білопільську ЗОШ І-ІІІ ст. №3; для Сушилинської ЗОШ І ст. – Жовтневу спеціалізовану школу І-ІІІ ст.; для Котенківської ЗОШ І ст. – Ганнівсько-Вирівську ЗОШ І-ІІІ ст.; для Нововирківської ЗОШ І-ІІІ ст. – Ворожбянську ЗОШ І-ІІІ ст.№3 і так далі.
Для організації підвезення учнів до опорних шкіл необхідно забезпечити придбання шкільних автобусів (відповідно до потреби – приблизно п’ять, можливо більше). Було піднято питання щодо харчування дітей, груп подовженого дня; як зробити вливання в новий колектив менш стресовим та інше. Не останнім питанням, яке хвилювало представників політичних партій, було питання працевлаштування педагогів шкіл, що підлягають закриттю, адже спротив населення не в останню чергу базується на позиції вчителів, яких можна цілком зрозуміти. Тож було досягнуто домовленості про те, що необхідно забезпечити їх відповідною роботою або курсами перекваліфікації щодо її підвищення, розширення або й зміни профілю викладання (інформатика, інше). Тим же педагогам, хто працює вже на пенсії – висловити подяку, можливо запропонувати якусь альтернативу.
Питань ще залишається багато, фактично лише розпочато їх розгляд. Але круглий стіл дав основне: спільну згоду районних осередків політичних партій щодо необхідності вирішення цієї проблеми, незважаючи на всю непопулярність цих рішень. Як підкреслив голова райради – можна «ховати голову в пісок, ігноруючи проблему. Чи говорити який я класний – я проти, але це не вирішить нашої спільної проблеми». Наостанок можна добавити що за останні 5 років кількість учнів у Білопільському районі скоротилася з 7,069 в 2003 р. до 5,592 в 2007році. Численність учнівської молоді, таким чином становить 9,93% до всього населення району.
|
