№ 25 (82):

Памперси

Медицина і здоров’я

Завдяки телевізійній рекламі був створений міф про безпечність постійного використання підгузків, які, на закордонний манер, зараз називають памперсами. Насправді памперси зовсім не такі вже й нешкідливі, як може здатися.

Почнемо з того, що памперси добре вбирають вологу, а тому у дитини не виникає дискомфортних станів. З одного боку, це добре, але з іншого, не маючи неприємних відчуттів, дитина не навчається самоконтролю за сечовипусканням. Це може призвести до того, що дитина носитиме памперси років до п'яти.


Украй небажано носити памперси хлопчикам. Річ у тому, що у кількамісячному віці у них закладаються клітини Лейдига, які вироблятимуть чоловічий статевий гормон – тестостерон. Проте цьому процесу може перешкодити перегрів яєчок, який цілком можливий, якщо цілодобово використовувати памперси. Наслідки такого перегріву можуть виявитися років через двадцять у вигляді безпліддя.

Останнім часом активно рекламуються нові супердихаючі памперси. За твердженням реклами, саме те, що ці памперси «дихають», тобто пропускають повітря, і відрізняє їх від інших в кращий бік. Проте фахівці, що займаються сертифікацією памперсів, вважають, що вони просто не можуть «дихати». Цього не дозволяє конструкція виробів. Всі памперси складаються з трьох шарів. Від намокання дитячі повзунки захищає нижній шар, захищений полімерною плівкою (на відміну від середнього шару, в ніжньому немає перфорації). І, як відзначають експерти, якщо цей шар не пропускає вологу, то не пропустить і повітря.

І ще. Кожній мамі потрібно знати, як часто дитина ходить на горщик. Погано, якщо малюк не до кінця спорожняє сечовий міхур: сходить кілька разів і по трохи, а в останній захід видасть багато  сечі. У підгузках цього не видно. А неповне спорожнення сечового міхура призводить до виникнення інфекції, розвитку захворювань, що вимагають тривалого лікування. І зовсім погано, якщо дитина мочиться украй рідко. Причиною рідкісних сечовипускань може стати порок розвитку спинного мозку або сечової системи. Наслідки бувають найстрашнішими. Особливо схильні до ризику хлопчики – років у 17 у такого підлітка абсолютно несподівано розвивається важка ниркова недостатність. Ознаки ж, по яких захворювання розпізнав би уролог, виявлялися в ранньому дитинстві – мало, нечасто сцяв, при цьому здригався, плакав. Але хіба відмітиш таке, якщо син цілими днями в непромокальних трусиках...

Звичайно, якщо користуватися непромокальними підгузками розумно (не цілодобово, а надягати їх тільки на прогулянку або в гості), біди в них немає. Просто з раннього дитинства треба стежити, як дитина мочиться, і при перших же порушеннях звертатися до лікаря. Тоді у дитячих урологів стане менше пацієнтів, що потребують тривалого, втомливого, а деколи і дорогого лікування.

Заради справедливості слід зазначити, що існують і міфи про памперси, котрі приписують їм негативні властивості, якими ті не володіють.

Так, наприклад, часто говорять, що через те, що дитина носить підгузки, у нього будуть криві ніжки. Проте насправді викривлення нижніх кінцівок у дітей до двох років жодним чином не пов'язано з носінням памперсів. Причиною ж кривизни ніжок є або якесь захворювання, або використання й до сьогодні активно рекламованих (але від цього не менш шкідливих) ходунків.

Приписують одноразовим підгузкам і відповідальність за цистит (запальне захворювання сечового міхура) у дітей. Його причиною зазвичай буває правильний догляд за дитиною, у тому числі й нерегулярна або невчасна заміна підгузника, але не самі памперси.

Було б неправильним звинувачувати тільки підгузки й у іншій неприємності – в появі пелюшкового дерматиту (на шкірі з'являються почервоніння, подразнення, попрілості). Численні дослідження в різних країнах, показали, що частота пелюшкового дерматиту при марлевих підгузниках і при памперсах приблизно однакова: 50 на 50. Учені відзначають, що подолати проблему можна, лише ретельно дотримуючись гігієни – частіше підмивати дитину, влаштовувати їй повітряні ванни, промащувати зморшечки.