№ 34 (91): Про лізингові кредити, які корова, мов язиком злизала
Лізинг, тобто кредитування, у тому числі технікою, обладнанням, забезпечує ефективність функціонування та розвитку, зокрема, сільського господарства.
В ідеалі лізингоодержувачі мали б користуватися технікою і з роками виплачувати державі, як лізингодавцю, її вартість та відповідну винагороду
Але ж, як виявили ревізори, перевіривши законність операцій фінансового лізингу, вони досить часто далекі від ідеалу. За техніку, отриману в лізинг у 2000-2006 роках, було заборговано четвертину всієї суми нарахувань, а це – понад 6,8 мільйона гривень.
Ще така ж сама сума дебіторської заборгованості за техніку, взяту в лізинг, «тягнеться» також і з 1998 року. Відтак, держбюджет недоотримав понад 13 мільйонів гривень. І це в масштабах лише однієї області.
Зрозуміло, певних зусиль для повернення коштів працівники Сумської філії НАК «Украгролізинг» докладали. Загалом, по заявлених до судових органів позовах до 86 лізингоодержувачів повернуто ледве півтора мільйона гривень із більш ніж 12 мільйонів їм нарахованих як борг.
Чи є надія повернути такі кошти? Вона досить ілюзорна. Адже 30 господарств, які взяли в кредит техніку, нині є або банкрутами, або знаходяться у стані ліквідації чи взагалі викреслені з державного реєстру. А відтак, мільйони гривень, що вони заборгували, практично є втраченими для державного бюджету. Щоправда, як встановлено ревізією, лізингодавці, не отримуючи вчасно кошти, мають право вилучати у винуватців техніку. Але й тут вистачає підводних каменів. 33 одиниці різної техніки початковою вартістю понад 5 мільйонів гривень поки що є на балансі недбайливих господарів. Як от, на початок поточного року Кролевецький комбінат хлібопродуктів завинив понад 141 тисячу гривень лізингоплатежів. І не поспішає повертати їх державі. Бо ж компресори, які взяв у кредит, неможливо у нього вилучити: обладнання досить громіздке, надійно забетоноване у виробничих приміщеннях комбінату. Спробуй-но таке навіть з місця зрушити без спеціальних пристроїв та спеціалістів.
Але, як показала ревізія, зазначений випадок не є для лізингонадавачів найгіршим. Бо ж і комбінат існує, і компресори на місці...
Ревізори виявили варіанти набагато гірші. Приміром, за договором фінансового лізингу товариство «Агротехнологія», що в Сумах, свого часу отримало 9 тракторів «ХТЗ» вартістю майже 2 мільйони гривень. А далі, як в анекдоті: я вам мої борги прощаю. Товариство протягом 2006 року лізингові платежі не здійснювало, заборгувало державі понад півмільйона гривень. А коли ревізори КРУ стали його розшукувати, за місцем реєстрації не знайшли. У невідомому напрямку зникли й керівники. І потужні трактори теж...
За фактом відсутності техніки прокуратура Сумської області порушила кримінальну справу. Але теж не відшукали ніяких слідів. На жаль, такі фінансові «зайці» непоодинокі. Так, вісімнадцять одиниць різної техніки взяло собі в кредит сільськогосподарське підприємство імені Муратова, що в Охтирці, і... зникло. Зникло, взявши в кредит техніку на суму понад 2,5 мільйона гривень. І коли його взялися шукати представники різних комісій та ревізори, то виявили, що в інспекції технічного нагляду в Охтирському районі хитрий «об’єкт» не реєструвався. І, зрозуміло, придбана техніка теж.
Під час ревізії для підтвердження наявності техніки, отриманої господарствами області за договорами фінансового лізингу, а також своєчасності сплати лізингових платежів здійснено 33 зустрічних звірки у лізингоотримувачів.
В результаті такої звірки в агрофірмі «Земля» Конотопського району були відсутні, взяті в кредит, прес-підбирач вартістю майже 50 тисяч гривень та оприскувач, що коштував понад 35 тисяч гривень. І це при тому, що ця техніка мала бути терміново повернута лізингодавцю, адже агрофірма кредит не сплачувала .
Проте, як виявилося, техніка знаходилася у тимчасовому користуванні в інших господарствах. У підсумку ж держава зазнала збитків у сумі близько 50 тисяч гривень.
Також, за результатами зустрічної перевірки, проведеної в приватному підприємстві «Ераз» Конотопського району, встановлено, що підприємством отримано від заводів-виробників комбайн по лізингу вартістю понад 500 тисяч гривень, два плуги та дискову борону, що коштували відповідно 302,3 та 69 тисяч гривень.
Принаймні, так було на папері. Насправді ж плугів у приватному підприємстві ніхто ніколи не бачив. Зате під час інвентаризації знайшли так звану сіпак-сівалку. Як виявилося потім, це саме її придбали замість плугів. Але чому треба було здійснювати такі маніпуляції? Можливо, через те, що кредит нічим було платити і сподівалися, що не буде плугів у господарстві, не буде і проблем?
Уже під час ревізії було відшкодовано і поновлено майже 30 тисяч гривень. Зрозуміло, це далеко не всі кошти, втрачені держбюджетом через недобросовісних лізингоотримувачів.
Віра Федченко,
начальник відділу контролю в АПК,
сфері використання надр та екології КРУ в Сумській області
|
| |
|
