№ 5 (113): Мало мати булаву…
Міська влада боїться своїх повноважень?
Стаття у № 3 нашої газети від 24 січня ц.р. під назвою «Різдвяне «шоу» від «Сумихімпрому» одержала відгуки наших читачів. Відгуки – в листах і, переважно, у дзвінках до редакції зводились, у принципі, до питань про те, як ВАТ «Сумихімпром», як державне підприємство, вибудовує свої стосунки не лише з журналістами, громадськістю, але й представниками державної і місцевої влади...
Тому ми продовжуємо тему «Сумихімпрому», хоча, при цьому, відповідаючи на запитання, у самих виникають нові запитання і до керівництва підприємства, і до представників державної та місцевої влади.
«СУМИХІМПРОМ» І ДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ
Почнемо з «дитячого» запитання: а що ж це таке – ВАТ «Сумихімпром»? Це – акціоноване у першій половині 1990 років підприємство, акції якого залишились у державній власності, і кероване від імені держави (Кабінету міністрів) в особі голови правління. Отже, ці люди – не власники підприємства, а підзвітні згідно із законодавством його керівники. І виробнича діяльність цього підприємства аж ніяк не може бути чиєюсь самоціллю. Як, власне, і саме створення «Хімпрому» не було самоціллю. Мета створення це – його продукція, реалізація якої забезпечує зайнятість працюючих на заводі жителів міської територіальної громади, їхнє матеріальне забезпечення за цю працю (зарплата), а також – гарантування безпечних умов праці на ШКІДЛИВОМУ виробництві.
Як бачимо, вся людська діяльність врешті-решт має служити людині з її природними і духовними потребами (цьому не тільки будь-яка «буржуазна», але й колись радянська політекономічна теорія вчила).
Але, як з тих же радянських часів повелось, теорія не завжди у нас з практикою дружить. І починається ця «недружба» саме у колах керівних. Судіть самі. Голова правління державного ВАТ «Сумихімпром» Євген Лапін дозволяє собі виступати у ролі «благодійника», «громадського арбітра», «мецената», буквально тринькаючи гроші підприємства на забезпечення різноманітних допомог, вручення номінацій, утримання баскетбольного клубу тощо. При цьому всьому, мабуть же (принаймні, ми сподіваємось), на «Сумихімпромі» прийняті відповідні державні програми щодо енергозберігаючих технологій; щодо виконання екологічного законодавства (модернізація очисних споруд, встановлення різноманітних уловлювачів газоподібних та інших шкідливих вихлопів).
Отже, треба сподіватись, на «Сумихімпромі» з виконанням цих та інших державних програм все гаразд, якщо керівництво підприємства так себе «благочинно» позиціонує? Ми вже не зачіпаємо таких питань, як ціноутворення у сфері оздоблення і укомплектування кабінетів, у сфері будівництва, сфері придбання виробничого обладнання, збуту продукції тощо.
Усіма цими сферами керівництво «Сумихімпрому» опікується винятково у рамках чинного законодавства?
Ось чому логічно поставити вже запитання і перед Кабінетом міністрів, точніше, перед відповідним міністерством, якому підпорядковується ВАТ «Сумихімпром»: чи вважає міністерство підконтрольним собі це підприємство? Чи, може, Є. Лапін отримав його у таке собі користування? Одним з результатів якого є «ненав’язлива» самореклама одного з «політиків-виробничників» «всеукраїнського» масштабу, що проводиться невідомо за який кошт.
«СУМИХІМПРОМ» І МІСЦЕВА ВЛАДА
Даремно керівники усіх штибів політекономію підзабули. Доводиться нагадувати. Вона, зокрема, розповідає і про стосунки між державними підприємствами та господарем території, на якій розташовані такі підприємства. І якщо егоїзм стосовно жителів міської громади з боку керівництва «Сумихімпрому» можна цілком зрозуміти, то з байдужістю міської влади на чолі з сумським міським головою у цьому питанні миритись не можна. Чому міський голова не ставить низку принципових запитань керівництву ВАТ «Сумихімпром», без відповіді на які не можна вирішити проблеми, що впливають на якість життя жителів Сум? Якщо він не знає, про що запитати, то невже не знають його заступники з питань економіки? І вони не знають? Чи їх вже немає – подали у відставку? У такому разі ми нагадаємо, що ці та інші питання, а також шляхи їх вирішення містяться в офіційних листах (надісланих десятками) від Сумської міської організації Республіканської Хритстиянської партії (РХП) на адресу Сумського міського голови.
Листи ті, на жаль, упали там мертвим вантажем. Чому? Чи не тому, що міське керівництво і носа боїться сунути у сфери інтересів «Хімпрому»? Включили у склад міськвиконкому якогось представника від ВАТ «Сумихімпром» і заспокоїлись? Ніби це автоматично, само собою «гармонізує» відношення між цим підприємством та міською громадою.
Не «гармонізує». Тому що ГРАМОТНА (вже не в першій публікації про це наголошуємо) і відповідальна міська влада до кожного господарюючого суб’єкта, що розташований на її території (до державного – у першу чергу) мусить ставити вимоги щодо виконання ним усіх норм законодавста. І все це підпорядковане тількі одній меті – забезпеченню конституційних прав як всіх жителів цієї території, так і своїх жителів, що працюють на підприємстві.
Стосовно ВАТ «Сумихімпром» сумська міська влада могла би, зокрема, запитати його керівництво про те, наскільки ефективним воно вважає свою виробничу діяльність; і у цьому ракурсі – скільки стоїть порожніх цехів; скільки тонн обладнання, конструкцій вирізано на металрбрухт і на підставі чого «реалізовано» тощо?.. Проте, міська влада має цікавитись у «Хімпрому» передусім про те, ЩО жителі одержують від перебування цього техногенно небезпечного і шкідливого виробництва на їхній території.
Отже, керівник ВАТ «Сумихімпром» хоча би раз був викликаний міським головою чи його заступником до себе в кабінет, так би мовити, «на килим»? Хтось із них поцікавився, чи була на «Сумихімпромі» комплексна або профільна державна перевірка? Яка норма шкідливих викидів в атмосферу, і хто й коли такі «допустимі» норми вигадав (не інакше як якийсь чинуша з комуністичним значком на лацкані піджака і з готовністю переглянути ті норми, як «партія» скаже). Про все це мусять розпитувати міські начальники. Тому що результати перевірки мають більше цікавити навіть не керівництво цього підприємства, а господаря території. Тому що «Хімпром» – у нас під боком.
Міське начальство цікавилось, чи працює на цьому підприємстві Ревізійна комісія, а також Наглядова рада; і чи є у складі цієї Наглядової ради представник міської громади; наскільки він професійний і які має повноваження? Між тим, повноправний член такої Ради від міської громади мав би поставити вимогу перед Є. Лапіним придбати обладнання зі спостереження за шкідливими викидами і передати його місту. Тоді б ми знали реальну картину, чим дихаємо, а не слухали б розповіді з вуст керівників «Хімпрому» про «допустимі» норми.
До речі, який-небудь голова сільської ради, території яких є сусідами «Сумихімпрому» (Бездрицька, Верхньосироватська, Червоненська тощо), подумав про те, як впливає напрямок вітру з боку «Хімпрому» на сільськогосподарські та приватні угіддя з посівами тих же овочів та фруктів?
А Сумський міський голова теж подумав би, що до міста з тих ланів та грядок везуть у магазини й на базари городню та садову продукцію.
Ми дуже сильно сумніваємось, що міський голова Сум переймався коли-небудь такими питаннями. Тому що у нього питання іншого порядку. Наприклад, щось попросити з «барського» плеча керівника «Хімпрому»: чи то на «благодійність», чи то на святкові фейєрверки. Щось є магічне для сумського начальства у тих фейєрверках. Воно й справді заворожує: так швидко і ефектно спалювати десятки тисяч гривень. Дух захоплює…
… Можливо, ми в деяких деталях і перебільшили гостроту проблем. Але це не значить, що державне підприємство і міська влада мають право і далі паразитувати на нашій території, на нашому дні сьогоднішньому і обкрадати майбутнє наших дітей.
Жителі Сум і навколишніх сіл мають почути від влади чесну і пряму мову: ось, шановні, такий стан справ у нас із «Сумихімпромом». Справді, є проблеми. І міська влада їх вивчила, контролює і вирішує спільно з керівництвом підприємства. Ось від нас слід чекати таких-то й таких дій, але потрібно стільки-то часу…
Міська громада у такому разі, хоча би в чомусь стане довіряти обраній владі. У противному разі громада не допустить, приміром, можливої приватизації «Сумихімпрому» без гарантій забезпечення своїх прав. Якщо зараз ці права міська влада не відстоює, то що говорити про завташній день?..
Олександр САХНО,
кандидат економічних наук,
голова Сумської обласної організації РХП
|
| |
|
