№ 9 (117): Що потрібно знати перед тим, як здавати аналізи?
При оцінці результатів лабораторних досліджень лікар враховує вік, стать пацієнта, фізіологічний стан (вагітність, менопауза тощо). Проте є чинники, що залежать тільки від пацієнта, і які можуть вплинути на результати лабораторних досліджень. Розглянемо найбільш важливі з них.
ПРИЙОМ ЇЖІ
Здавати кров для проведення будь-якого аналізу слід натщесерце, тобто через 10-12 годин після останнього прийому їжі (цей час потрібний для перетравлення, всмоктування і засвоєння їжі клітинами організму). Це дуже важлива умова для оцінки обмінних процесів.
Крім того, якщо здати кров після прийому їжі, в ній міститиметься велика кількість жирів (тут лікаря не обдуриш!), і проведення дослідження або буде неможливим, або отримані результати будуть сильно спотворені. А це може привести до неправильного, необґрунтованого лікування.
Якщо ви на дієті або голодуєте, то організм вимушений використовувати як енергію не глюкозу, що надходить з їжею, а жирні кислоти, які знаходяться в жировій тканині (адже саме тому ми худнемо). Але при цьому також посилюється розпад білків, що призводить до зниження еластичності шкіри, появи зморшок. Нігті і волосся стають тьмяними і ламкими, людина виглядає старшою за свої роки.
При тривалому повному голодуванні руйнуються білкові структури клітин всіх органів. Все це позначається і на показниках обміну речовин. Так, при голодуванні більше 48 годин може підвищитися рівень білірубіну крові, при голодуванні понад 72 години спостерігається зниження концентрації глюкози до нижньої межі норми, підвищення вмісту вільних жирних кислот, сечовини.
У той же самий час вживання жирної їжі може привести до підвищення рівня калія, триацилгліцеридів (ТАГ), лужної фосфатази.
Надмірне білкове навантаження (м’ясна, білкова дієта) збільшує зміст аміаку і сечовини, що значно підвищує навантаження на печінку і нирки унаслідок виведення цих речовин з організму, призводить до появи уратів в сечі. Особливо таке харчування протипоказане хворим з порушеннями функцій печінки і нирок.
Банани, ананаси, томати, авокадо багаті серотоніном. Серотонін заспокоює нервову систему, проте при дослідженні сечі необхідно виключити ці продукти за три дні до здачі аналізів, інакше результати будуть завищені.
Вживання кави, міцного чаю, коли, кофеїновмістних напоїв викликає підвищення в крові й сечі катехоламінів, вільних жирних кислот, глюкози, кортизола, карбоксигемоглобіну, кількості еритроцитів і лейкоцитів; підвищує секрецію шлункового соку, соляної кислоти, пепсину; призводить до збільшення діурезу, зниження відносної щільності сечі.
Прийом алкоголю підвищує концентрацію лактату, сечової кислоти і триацилгліцеридів і знижує рівень глюкози в крові.
Куріння сприяє розвитку атеросклерозу, помилково завищує вміст глюкози крові.
ФІЗИЧНІ ВПРАВИ
Напередодні лабораторного дослідження необхідно зменшити фізичні навантаження. Після годинного інтенсивного фізичного навантаження активність деяких ферментів може залишатися підвищеною протягом доби.
Тривалі фізичні навантаження спричиняють підвищення в крові рівня статевих гормонів, включаючи чоловічі статеві гормони (тестостерон, андростендіон). Це призводить до збільшення м’язової маси і підвищує кількість лютеїнізуючого гормону в крові.
ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
Деякі лікарські засоби можуть істотно впливати на результати лабораторних досліджень. Пероральні контрацептиви, діуретики (гіпотиазид) помилково завищують рівень кальцію крові.
Парацетамол, аскорбінова кислота, фуросемід завищують рівень глюкози. Вакцина проти гепатиту В, пероральні контрацептиви, вітамін А підвищують швидкість осідання еритроцитів (СОЕ). Антибактеріальні препарати, аспірин, індометацин знижують рівень гемоглобіну крові.
Тому, наскільки це можливо, прийом лікарських препаратів до дослідження крові повинен бути припинений або потрібно повідомити доктора про ліки, що приймаються.
ЗАБІР КРОВІ
Неприпустимо при заборі крові з вени працювати кистю руки (стискати і розтискати кулак), а також використовувати джгут більше 2-х хвилин. Це приводить до помилкового завищення концентрації білірубіну, чинників згортання крові, клітин крові, гормонів, холестерину, кальцію.
|
