В Україні черешню вирощують здебільшого в степовій та лісостеповій зонах, на Закарпатті і Буковині. Однак аматори одержують непогані результати і у північних областях, тобто нетрадиційних для неї зонах.
Черешня боїться холоду. І через це саджанці необхідно вберегти від морозів. Якщо їх викопати й залишити не прикопаними або перевозити на значну відстань і садити при мінусовій температурі, дерево може захворіти і навіть пропасти.
Усі сорти черешні добре розвиваються на глибоких, проникних, легких супіщаних ґрунтах, достатньо кальцинованих, удобрених, ретельно оброблених. На сухих ділянках росте погано і дає дрібні плоди, на перезволожених – замерзає. Бажано для черешні використовувати південні схили, захищені від північних вітрів. У низинах бруньки часто замерзають, промерзає і саме дерево. Особливо потерпає черешня від пізніх весняних приморозків під час утворення бутонів, квітів і плодів.
Технологія садіння черешні в основному така ж, як і для всіх кісточкових: яму копають глибиною до 80 см з метровим діаметром, на дно висипають 5-6 відер чорнозему, перемішаного з перегноєм, зверху досипають тієї землі, що була в нижній частині ями. Так роблять у випадку, коли в саду чорнозем. Якщо ж грунт піщаний, то на дно ями обов’язково слід насипати шар глини (20 см) і добре його утрамбувати. Після чого яму для садіння слід підготувати як завжди.
Значної шкоди молодим садам черешні завдають личинки хруща. Тому для боротьби з ними стінки ям обпилюють 2-відсотковим гамма-ізомером гексахлорану (20-40 г на яму). Мінеральні добрива перед садінням не вносять, щоб не спричинити опіки молодих корінців саджанця. До речі, якщо саджанці довго транспортували, кілька разів перевантажували, то їх перед садінням доцільно уважно оглянути, обрізати всі пошкоджені морозом корені, поновити зріз на поламаних корінцях, підсушені при зберіганні саджанці потрібно на 2-3 доби поставити у ємність з водою. Перед садінням корені потрібно занурити у розчин глини з коров’яком.
Черешню садять так, щоб коренева шийка саджанця була на 3 см вище поверхні грунту. Ґрунт навколо саджанця добре утрамбовують. Одночасно з саджанцем закопують кілок, до якого підв’язують деревце. Це вбереже його у перший рік від великого вітру.
Ця солодка ягода не тільки смачна, а й корисна. Плоди черешні містять білки, вуглеводи (фруктозу, сахарозу і глюкозу), харчові волокна, яблучну, лимонну, бурштинову й інші кислоти, калій, натрій, кальцій, магній, фосфор, провітамін А, вітаміни В1 і В3, РР, С. Порівняно багато в черешні міді, марганцю, цинку, кобальту, заліза.
Основна перевага черешні як дієтичного і лікувального продукту в тому, що вона дозріває раніше від інших плодів, які мають протинабрякову, сечогінну, судинозміцнюючу, жовчогінну, протианемічну дію, і добре очищає організм. Сік черешні поліпшує травлення, має в’яжучі і тонізуючі властивості, корисний при ревматичних захворюваннях. З лікувальною метою його вживають по 1/3 чи 1/2 склянки тричі на день до їди.
