№ 17 (125): Створено Фонд розшуку культурних цінностей
Віктор Тригуб, координатор Фонду розшуку культурних цінностей
У багатьох країнах зберігаються безцінні експонати, що стосуються української історії.
Різними шляхами і у різний час, покинули вони батьківщину. Зберігаються або у родинах, або в маленьких музеях, галереях, колекціях...
На жаль, відходять перші, ідейні, покоління емігрантів. Їх діти і онуки, зовсім по-іншому, сприймають врятовані реліквії. Архіви часто просто викидають, книги, картини, зброю – розпродують за копійки.
Команда козаків і журналістів часописів «Нова Січ», «Музеї України», знає чимало таких прикрих випадків.
Отож, аби спробувати щось знайти і зберегти, ми й створили сайт, одноіменну неформальну міжнародну спілку.
Наші представники діють у США, Канаді, Європі, Росії.
Офіційна влада вперто не помічає проблеми розшуку наших духовних цінностей, тож будемо діяти самостійно.
Ми вже маємо безцінний досвід міжнародних розслідувань, резонансні відкриття, перемоги. Відчули гіркоту поразок.
Фонд, зокрема, налагодив ефективне співробітництво з дослідниками з Росії, за допомогою яких вдалося дізнатися чимало цікавого про таємниці закритих спецхранів, де тихо зберігаються святі для кожного українця, символічні речі. Історики вже використовують карколомну пригоду, з пошуками шаблі Мазепи в спецхранах ФСБ, в Ермітажі, у наукових роботах. Отримані сенсаційні фотографії. Нині йде «полювання» за оригіналом зброї Гетьмана. Вдалося багато дізнатися про архіви козаків, прапори, зброю… Нинішня російська влада, дуже болюче сприймає будь-які дослідження часів козаччини, Першої Незалежності 1917-1920 років. Адже, вони і досі використовують сфальсифіковані історичні матеріали для просування імперської ідеї, напівнацистські теорії про вищість росіян у порівнянні з іншими націями колишньої Російської імперії, а згодом – Радянського Союзу. Окремо слід згадати деякі релігійні організації, що жорстко контролюються владою сусідньої держави. Якщо трохи дослідити їх історію, стає моторошно!
Історія давно перетворилася на геополітичний фактор міжнародної політики. Чомусь це і досі не може зрозуміти влада і офіційні науковці, зациклені на власних дисертаціях.
 Нещодавно Фонд розшуку культурних цінностей організував представництво у Європі. Німеччина, Швейцарія, Австрія, Франція потрапили до зони нашої уваги. На прохання представників Фонду місцеві колекціонери почали окремо виділяти антикварні речі, що можуть мати певний стосунок до України чи Росії. Преса вже широко повідомляла про ймовірні портрети Мазепи, Гоголя, Лермонтова, які засвітилися у приватних зібраннях. Вже відомо про старовинну зброю, деякі документи, книги… А пошуки ж лише почалися!
На стартовому етапі вирішено знайти максимальну кількість речей, що стосуються історії України, отримати їх опис, фотографії. Зробити попередні експертні оцінки, визначити реальну цінність. І вже потім або за допомогою держави, або, скоріш за все, спираючись на можливості недержавних інституцій, приватних осіб спробувати якимось чином переправити їх до України. Можливо, більша частина експонатів опиниться у приватних колекціях. Але, вони вже будуть вдома! Зрозуміло, певний відсоток експонатів потрапить до державних музеїв або буде виставлено там на тимчасове експонування. Час все розставить на свої місця.
Наше головне завдання – знайти і зрозуміти історичну і культурну цінність.
Досвід показує, що навіть публічний процес пошуків, перетворюється на захопливе «реаліті-шоу», яке привертає увагу до української історії більше, ніж десятки сухих підручників чи наукових розвідок. Моментально вибухають сенсації. Відповідно, спостерігається зростання патріотизму, інтересу до нашої історії, культурної спадщини.
Якось непомітно, сформувалося бойове коло людей, для яких всі ці процеси стали сенсом життя. Можливо, результати роботи Фонду розшуку культурних цінностей стануть основою для нових журналістських і літературних проектів?
Вже зрозуміло, що рівень людей, кількість країн, мільйонна вартість деяких предметів, прямий вплив на політичні процеси, будуть постійно привертати увагу до діяльності Фонду.
Будуть нові статті, телепрограми, книги, подорожі…
. Картина, розміром 50х40 см. Написано у класичному стилі. Висувається припущення, що це, можливо, портрет Гоголя, написаний під час мандрів Європою. На жаль, ніяких підписів немає. Дослідження тривають.
|
