З прибічників - в опоненти
На перший погляд, звинувачення на адресу Віктора Андрійовича здаються дещо нелогічними. Але якщо знати, що село Коровинці є сусіднім із рідною для президента Хоружівкою, а місцева влада часто-густо складається з односельців і однокласників Ющенка, претензії до президента не виглядають безпідставними. Сама ж Катерина Луківна раніше входила до числа активних прибічників Віктора Ющенка. Під час "помаранчевих" подій її виступ на мітингу в Ромнах навіть транслювався "каналом чесних новин". Тоді вона вірила, що прихід до влади "народного" президента допоможе вирішити і її особисті проблеми, а саме: припинити свавілля як місцевих чиновників, так і правоохоронних органів, внаслідок чиїх дій її фермерське господарство було доведене до банкрутства.
Своє господарство Вадченко створила ще в квітні 1992 року. Правда, лише у 1994 році їй дозволили розширити його до 40 гектарів, але порушуючи статтю 5 закону України "Про селянське (фермерське) господарство" відмовили виділити землю за державний рахунок. Довелося з власної кишені платити чималу суму за оформлення документів на право володіння землею. Розповідати про те, як жінці ставили палиці в колеса, можна довго. Наприклад, в квітні 1998 року зірвали договір на отримання взамін вирощених нею 30 тонн посівного ячменю 60 тонн пивоварного ячменю. А в травні 2003 року вночі поле Катерини Луківни переорали два трактори, після чого земля стала непридатною. Наступного року Державна виконавча служба заборонила збирати урожай, зобов'язавши укласти договір на збирання врожаю з фірмою "Агротехсервис" з Ромнів. Ті вирощене зібрали, але ось тільки не в терміни, визначені агротехнічними нормами, - пропала значна частина і цього урожаю.
А в січні 2005 року на господарство зробили справжнісінький розбійний напад: повибивали двері, поламали майно, викрали документацію. Звернення в правоохоронні органи результатів не принесли.
Битва за майно КСП
За радянських часів в Коровинцах був колгосп "Комінтерн". Унікальне господарство, що мало найбільші валові показники по збору зерна в Україні. Союз розпався. При другому терміні президента Кучми прийшла черга колгоспів, які перейменували в КСП. Слід сказати, що сьогодні фермер Вадченко бореться не лише за господарство, що належить їй, але і створила в Коровинцах ініціативний групу, яка відстоює права власників земельних паїв і вимагає повернення їм у повному обсязі майна колишнього колгоспу. За словами Катерини Луківни, документи про реорганізацію КСП "Комінтерн" були сфальсифіковані колишнім директором ЧП "Коровинці" Людмилою Волик. А в березні 2008 року група осіб, що іменує себе ТОВ "Довіра", захопила частину майна КСП - в основному автомобілі і трактори. Не маючи договорів на оренду, ТОВ продовжує експлуатувати ці транспортні засоби. Звернення із цього приводу в районне відділення міліції залишилися без відповіді.
Також не реагували правоохоронці на жодну з заяв про захист прав власників земельних паїв. Більше того, співробітник СБУ під час конфлікту із захопленням пекарні в Коровинцах при свідках заявив, що вважає це майно покинутим, а тому його може захопити будь-який охочий. Відчуваючи таку підтримку, ТОВ "Довіра" спробувало присвоїти належний КСП "Коровинці" урожай озимої пшениці, погрожуючи підпалом полів. Тоді конфлікт з величезними зусиллями вдалося погасити.
"Я готова на самоспалення"
20 жовтня 2009 року Вадченко отримує постанову Господарського суду Сумської області, з якого дізнається, що її господарство СФГ "ПавлІн" рішенням цього ж суду від 9 січня 2007 року визнано банкротом і визначена процедура його ліквідації. Таким чином Вадченко була позбавлена можливості опротестувати рішення суду у встановленому законом порядку.
- Я тричі зверталася до Господарського суду Сумської області з проханням надати мені усі попередні рішення суду, - говорить Катерина Луківна. - Мені відмовили. 30 листопада подала заяву про продовження терміну оскарження постанови суду від 2007 року. Одночасно звернулася до президента Віктора Ющенка під час його приїзду в Хоружевку. З секретаріату президента отримала відповідь, що мій лист переданий в облдержадміністрацію, але ніяких дій досі немає.
І ось 28 листопада 2009 року, в день, оголошений Днем пам'яті жертв голодомору, з двору Вадченко вивозять автомобіль ГАЗ- 3307-30, що належить їй. При цьому ніяких протоколів, актів і інших документів їй не показали. Більше того, за словами жінки, їй викручували руки, душили, порвали одяг. У результаті у неї пропав мобільний телефон і окуляри. Звернення в міліцію знову ні до чого не призвело: там просто відмовилися виїхати на місце події. Але ось коли вона поставила в Недригайлові намет, заступник начальника Недригайлівської міліції з десятком співробітників одразу з'явився і зажадав згорнення акції.
- Усі мої особисті надії на щастя після "помаранчевої" революції зазнали повного краху. Нині я втратила усе - здоров'я, майно, надію - і стала практично бомжом, - говорить Катерина Луківна. - Якщо президент не відреагує на мої заяви і не втрутиться, я готова спалити себе просто під вікнами його резиденції.
Володимир Богун, "Робітнича газета"
24 листопада 2009 року у райцентрі Недригайлів на Сумщині з'явився намет: протестуючи проти свавілля чиновників, мешканка села Коровинці Катерина Вадченко оголосила голодування. Пікантність ситуації полягає в тому, що один з тих, кому адресовані її звинувачення, - президент України.