№ 1 (237):

Розподіл і первісний комуністичний рай

Актуалії

В победе бессмертных идей коммунизма мы видим грядущее нашей страныТотальний централізований розподіл сукупного результату суспільного виробництва, породжуючи ілюзію повної вседозволеності, настільки задовольняв корисливі інтереси панівної партійної номенклатури, що не могло бути й мови про використання будь-якої іншої, більш прийнятної форми економічної організації радянського суспільства. Величезний натовп титулованих ідеологів від суспільних і економічних наук наполегливо вишукував усілякі неіснуючі переваги суспільно-економічних відносин нового типу, обґрунтовуючи їх потім за допомогою наукоподібної словесної еквілібристики. Численні невідповідності сформованого способу господарювання, що лежали на поверхні, зумовлені переходом до вкрай відсталої економічної організації, відносили до незначних прикрих непорозумінь, для усунення яких достатньо було, мовляв, використовувати методи матеріального стимулювання.


Влада неодноразово намагалася використати пропоновані методи, не дозволяючи при цьому заробити ні на копійку більше. Настільки мудру політику партії та уряду в галузі оплати праці радянський народ не менш мудро порівняв свого часу зі зголоднілим собакою, який сидить на ланцюгу, що потроху подовжується  й вельми спокусливою для нього кісткою, прив'язаною до мотузки, яка одночасно вкорочується.

Очевидна неспроможність радянської системи господарювання викликає глибокі сумніви в практичній доцільності цього винаходу. Що стосується його новизни, то вже самі творці псевдонаукової теорії наукового комунізму, озирнувшись на дозвіллі назад, виявили в неозорому історичному минулому світле майбутнє всього людства у вигляді комунізму первісного. Щоб з'ясувати ступінь світлості нашого далекого минулого, звернемося до так званого неписаного періоду в історії людства, що характеризувався повною відсутністю відносин товарообміну.

Примітивність перших знарядь праці, недосконалість способів добування їжі часто не могли забезпечити первісній общині навіть необхідний мінімум продуктів праці.  Періоди досить благополучного існування, що, безумовно, мали місце, жодного інтересу в даний час не становлять. Якби постійна комуністична численність бананів супроводжувала існування стародавніх мавп, що виявилися прототипом людини, то й сьогодні всі ми були б тими ж самими мавпами.

В умовах тривалого критичного недоліку продуктів праці стійкий стан первісної общини міг бути забезпечений лише за допомогою одноосібного розподілу на основі одноосібної влади, що панували в якості єдино можливих форм економічної й громадської організації за 4-6 тисяч років до нашої ери, якщо справедливе відповідне твердження Маркса, який відносив саме до цього часу виникнення у Вавілонії найбільш ранніх відносин товарообміну. В іншому випадку починався незворотний розпад її частини, що залишилася після завершення повномасштабного некерованого самовільного процесу у суспільних і економічних відносинах. Тобто, тільки одноосібний розподіл дозволяв виживати всій первісній общині або, щонайменше, найбільш значній її частині в дуже несприятливих умовах. Більш того, тільки одноосібний розподіл і одноосібна влада, дозволили зберігати досить тривалий час таку форму людської організації, як первісна громада до об'єднання їх у складі стародавньої держави й переходу до вищої форми економічної організації на основі товарно-грошових відносин.

Як наочний приклад повсюдного існування первісного комунізму Маркс вказував на збережені ізольовані острівні цивілізації, ґрунтуючись на відсутності в останніх і в неозорому історичному минулому, неможливої в принципі, приватної власності на спільно використовувані засоби виробництва. Досить доречним виявилося тривале забезпечене й безконфліктне їх існування, з яких тривалий добробут пояснюється достатньою постійністю сприятливих природних умов і недосяжністю для завойовників усіх часів і народів, а безконфліктність уявляється досить спірною через необхідність постійного регулювання чисельності острівного населення, яке не могло здійснюватися планомірно, а відбувалося, поза всяких сумнівів, стихійним чином.

Острівні спільноти, що опинилися на узбіччі світового суспільно-історичного процесу, застигли у своєму розвитку на найпримітивнішому рівні суспільної, економічної та виробничої організації, що свідчить не про існування первісного комунізму, а про те, що не тільки постійний достаток, але й тривалий добробут не сприяє прискоренню суспільного прогресу. Північноамериканські індіанці, що жили в досить сприятливих природних умовах пліч-о-пліч з величезними стадами бізонів, значно затрималися у своєму розвитку, не просунувшись далі томагавка. Проте їх майбутнє не виглядало зовсім безперспективним, тому що зараз не можна стверджувати про те, що вони зняли більше шкур з бізонів, ніж скальпів один з одного. Хоча й не дуже скоро, але їм належало винайти механізм для одночасного зняття скальпів з декількох голів, однак французи, що знаходилися в самому вирі світової розбою, розвинулися набагато швидше до здатності винайти механізм для одночасного зняття кількох голів цілком.

Діючи в повній відповідності з нібито науковим передбаченням того самого Маркса, усунувши після Жовтня 1917 року товарно-грошові відносини, зруйнувавши сферу обміну, ми негайно опинилися за тією, прихованою в імлі тисячоліть, межею, через яку до нас не дійшло ніяких історичних відомостей про існуючі тоді форми суспільної та економічної організації. Отриманий у масштабах переможеної країни плачевний результат повністю узгоджується з нікчемним гегелівським винаходом у вигляді якоїсь діалектичної спіралі, у висхідні витки якої укладається вся історія людського розвитку, послідовно повторюючись на кожному новому, більш високому своєму рівні. Дійсно, одноосібний розподіл повторився у вигляді розподілу тотального централізованого, а одноосібна влада - у вигляді влади тоталітарної. Історія повторилася на новому, але на більш низькому своєму рівні. Тобто, переміщення діалектичною спіраллю повністю узгоджується з непередбачуваними поворотами горезвісного дишла. Ось така разюча подібність, що полягає в повній подобі найпередовішого, нібито, суспільно-економічного ладу до майже найпримітивнішої людської організації, що існувала ще тоді, коли ніякої іншої й бути не могло, виявляється між комунізмом науковим і комунізмом первісним.

Випробувавши усі принади наукового комуністичного номенклатурного раю, ми в деякому відношенні опинилися в умовах сучасника стихійного первісного комунізму. Це дозволяє з упевненістю стверджувати про те, що наші давні предки заплатили за розвиток світової цивілізації не менше нашого. Не довелося їм розслаблено розкошувати в первісних комуністичних райських кущах. На своїй власній шкурі, яка була нітрохи не товщою за нашу, вони винесли більше ніж достатньо негараздів і поневірянь у процесі безперервної боротьби за своє виживання в досить несприятливих природних умовах. Не менше несправедливості й жорстокості, про які зараз можна тільки здогадуватися, дісталося їм і від свавілля одноосібної влади. Згадавши свавілля нашої колишньої тоталітарної влади, приходимо до розуміння того, що радянські трудящі є прибульцями з того самого, неозорого історичного минулого, в якому вони перебували в якості простих трудящих. Дійсно, виявити в неіснуючому первісному комунізмі ще й неіснуючі первісні Ради депутатів не зміг ніхто, навіть, примружившись, Ленін. У результаті отримуємо початкову ланку, що проглядається в історії розвитку відносин між учасниками спільної виробничої діяльності, послідовності, яка буде виглядати тепер таким чином: трудящий - раб - кріпак - робочий - ?

Таким чином, одноосібний розподіл і тотальний централізований, які є явною несправедливістю в економічних і суспільних відносинах, повинні використовуватися лише для виживання в найбільш несприятливих умовах і не можуть бути основними складовими частинами громадської організації, яка перевершує за своєю ефективністю натуральне господарювання, тому винайдений Марксом комунізм науковий і вигаданий ним же комунізм первісний існували лише в його власній та його адептів уяві.

В.Я. Мач



Варто також почитати:

Кошка-путешественница

Заява Сумської обласної державної адміністрації

Події та результати

До 70 відсотків новинних сюжетів про внутрішню політику – проплачені