Шановні працівники редакції газети "Громадянин України", напередодні свята святого Миколая завітав на центральний ринок міста Шостки, щоб купити щось смачного до святкового столу. Дружина написала солідний список, то ж мені прийшлося прогулятися по всьому ринку.
Перед входом до ринку один літній чоловік продавав електронні кантер-ваги китайського виробництва по 60 гривень за штуку, якими можна зважити з точністю до грама вагу до 40 кілограмів. Без вагань купив таку необхідну в побуті річ, поклав у кишеню і вирушив на ринок.
Уже при першій покупці курячих стегенець побачив, що ваги, якими продавщиця зважувала ці стегенця, ще без гирі показували 50-60 грамів. Курячі стегенця затягнули на 2 кіло 820 грамів.
Діставши з кишені свої електронні ваги, переважив при продавщиці стегенця, які важили насправді 2 кіло 640 грамів, потім зважив у кульку однокілограмову гирю, яка важила 1 кілограм і 1 грам, попросив продавщицю порахувати мені стегенця за 2 кіло 440 грамів, що вона без заперечень і зробила, пояснивши, що ваги старі і, можливо, трішки прибріхують.
Наступною за списком була риба пеленгас, якої я попросив 3 кілограми. Ваги продавця показали 3150, мої електронні наважили 3020. Продавець без зайвих заперечень, не важивши, добавив у мій кульок ще одну рибину і ми мирно розійшлися. Подібна картина була з мандаринами, капустою.
Але найцікавіше чекало на мене у м’ясному павільйоні, де м’ясом і салом торгувало з десяток людей. На всіх прилавках стояли старі "дореволюційні" ваги, якими продавці зважували клієнтам свій товар. Ціни у всіх були майже однакові і я, вибравши для себе найкращі шматочки, попросив продавщицю зважити мені по три кіло м’яса і сала. Після контрольного переважування моїми електронними вагами в кожному шматку не вистачало 80– 90 грамів. На моє зауваження продавщиця забрала товар назад і відмовилася зі мною розмовляти.
У наступної тьоті через один стіл картина картина була подібна, тільки мої ваги виявили обважування більш як на 100 грамів. Брати товар у неї я відмовився сам і підійшов до крайньої тітки у ряду напроти. Відрізавши і зваживши для мене те, що я просив, вона подала кульок, який я при ній переважив. Різниця була у 120 грамів. Вона попросила товар назад, ще раз переважила, вибачилась і сказала, що трішки помилилась. На цей раз її вага показувала лише 50 грамів зайвої ваги у порівнянні з моїми електронними вагами. Я попросив продавщицю порахувати гроші за моєю вагою, але вона категорично відмовилася і сказала, що може в моїй присутності тут же у павільйоні переважити цей товар на контрольних вагах, які, як король на троні, такої ж самої форми як і усі ваги в павільйоні, стояли на високому столі в кінці залу із написом «контрольне зважування».
Жінка впевнено підійшла до вагів, поклала товар і тріумфуючи показала на стрілку, яка показувала таку ж вагу як і в неї, але на 50 грамів більшу, ніж показувала мої нові електронні ваги. Я не став більше дискутувати з жінкою, заплатив за сало і за м'ясо окремо, переплативши разом за 100 грамів, але для себе твердо вирішив написати в газету про те, як на ринку свідомо обдурюють людей, як керівництво міста закриває на це очі, як господар м’ясного павільйону свідомо ставить заздалегідь підкручені на 50 грамів контрольні ваги, з якої він щодня має для себе і , мабуть не тільки для себе, свіжину для обіднього столу. Обійшовши весь ринок, я ніде не побачив жодних електронних ваг, усі ваги були на один кшталт і більшість з них навіть без гир уже показували на 50- 80 грамів завищену вагу.
Дуже хотілося б, щоб журналісти газети провели своє власне розслідування, звернули увагу керівників міста на цю проблему і захистили найбіднішого на сьогодні споживача, який існує сьогодні, рахуючи кожну копійку, вишукуючи на ринку найдешевший товар.
З повагою Василь Загородній, м. Новгород- Сіверський, 14 листопада 2011 року
Також читайте:
Петропавлівська площа
К Новогоднему столу
Місцеві та всеукраїнські новини
Нетверезі водії – вбивці
