№ 1 (238): Пенсійна реформа очима людей
 Людмила Казакіна, безробітна (Авдіївка Донецької області):
- Нічого доброго не чекаю, все гірше і гірше. Закон все-таки неправильно прийняли. Я маляр-штукатур, все життя працювала на будівництві. У будь-яку погоду - мороз, сніг, дощ, вітер ... Важко це, стала хворіти: ноги болять, нирки. Тому і розрахувалася. Думала, мені чотири роки до пенсії, а тепер от усі сім. Нічого іншого не вмію, а фізично працювати вже не можу. Та й хто візьме на роботу в офіс жінку такого віку, як я, з букетом хвороб?
Вважаю, перш ніж підвищувати пенсійний вік, треба було подивитися, де працювали жінки. І розділити їх. Робота з паперами, у приміщенні - це одне. А якщо людина фізично працює змолоду, то до п'ятдесяти вже зношений, не має сил продовжувати. Ось я посадила здоров'я, а пенсії так і не заробила. Таких, як я, багато. У нас один вибір - працювати на шкідливій роботі або залишатися на старості з мінімальною пенсією.
Тетяна Бабинець, редактор обласної газети «Сумщина» (Суми):
- Пенсійна реформа потрібна була ще позавчора. Як тому, хто втратив свідомість потрібен ковток свіжого повітря. Це дозволило б скинути непомірний економічний тягар з незміцнілих плечей держави. Однак наші можновладні "пенсіонери" вирішили знову в'їхати у власний рай на Карибах на плечах не обтяжених статками людей. Замість того, щоб по-державному підійти до проблеми, вони, по суті, обмежилися лише збільшенням стажу та пенсійного віку жінок. Та ще й самовдоволено хизуються: мовляв, щороку будемо економити близько 800 мільйонів гривень бюджетних коштів. Сміх та й годі. Це при нинішньому дефіциті Пенсійного фонду в 31 мільярд гривень ...
А чого варта відверто цинічна заява головного пенсійного "реформатора" пана Тігіпка: мовляв, як і жінки на Заході, українки живуть на пенсії 24 роки. Проігнорована суттєва "дрібничка": там на пенсію виходять у 63-67 років, в Україні - мінімум на вісім років раніше. Перш, ніж "ощасливлювати" нас пенсійною "манною", слід було б зважити, що вже зараз найбільше безробітних серед представниць слабкої статі.
Щоб зняти з плечей держави непомірні соціальні навантаження, потрібно негайно паралельно з солідарної вводити накопичувальну систему. Причому найпізніше - для 30-річних. З прицілом на майбутнє, щоб нинішнє молоде покоління могло заробити собі кошти на пристойну старість. А наші пенсійні "академіки" збираються це зробити (не інакше як курям на сміх) "після подолання дефіциту в Пенсійному фонді". Але нинішні пенсіонери цього можуть так і не дочекатися.
На моє переконання, у цього зволікання є досить просте пояснення: можновладці продовжують розбиратися між собою за право розпоряджатися майбутніми багатомільярдними коштами накопичувальної системи. Державі такого ласого шматка вони, звичайно ж, не віддадуть.
За матеріалами "Голосу Украіни"
Читайте ще:
“З НІГ НА ГОЛОВУ” – провідний принцип роботи місцевих властей
Декларування доходів і податковий кредит
Хто стоїть за комунальною електроенергією?
Коли професія – поняття цілодобове
|
| |
|
