Багато людей, які взяли кредит на товари та послуги, залишилися більш-менш задоволені цим фінансовим продуктом. Це – перша категорія наших співгромадян. Але у дуже багатьох людей, що вступили в кредит, життя змінилося у гірший бік. Про які глобальні речі треба поміркувати перед кредитуванням, щоб не потрапити в другу категорію позичальників?
Причина перша: відсутність резервів
На думку експертів, ризиковано брати кредит, якщо ви не маєте вільних готівкових заощаджень у розмірі своїх трьох місячних зарплат. Якщо ж сума кредиту перевищує ваш річний оклад, не варто кредитуватися без наявності, крім авансу, вже шести місячних окладів, знову ж таки – у вільному доступі, а не на депозиті і не в обороті.
Необхідність резерву пояснюється просто: ви можете потрапити в аварію, серйозно захворіти, втратити роботу і кілька місяців не знайти іншу, несподівано бути змушеним витратити великі кошти на проблемні ситуації близьких людей. Все це різко або до нуля зменшить ваші доходи на деякий час. А в разі кредиту ви фінансово постраждаєте двічі: спочатку недоотримаєте зарплату чи інший доход, потім банк накладе на вас чималі штрафи за прострочені виплати. Страхування, як показують вітчизняні реалії, в цих випадках допомагає мало. Тож, вступати в кредитний бій зі своєю долею без надійного фінансового тилу – значить воювати небоєздатними військами.
Окрім питання про «підстрахування» кредиту є ще психологічний момент. Багато фахівців не радять брати кредит, якщо у людини немає заощаджень за пару останніх місяців: це значить, що така людина не вміє розпоряджатися фінансами. Справді, на відміну від Заходу, у нас багато хто бере кредит зі словами: «Я ж ніколи сам не заощаджу, обов’язково на щось непотрібне витрачу. А тут вже муситиму платити: хочеш чи не хочеш». Однак, це згубний шлях виховання власної фінансової дисципліни. Правильніше спочатку зайнятися самовихованням, відкладати і накопичувати – і тільки впоравшись зі своїми споживчими слабкостями, думати про кредити.
Неважко здогадатися, що за подібним принципом немає смислу брати кредит на купівлю побутових товарів. Адже більшість із них коштує менше трьох повних середніх зарплат.
Причина друга: непередбачуваність ставок і курсів
Жоден резерв не поможе, якщо банк підвищить ставку за вашим кредитом. І нехай Верховна Рада заборонила банкам це робити прямо – все одно залишаються різні лазівки. Та й страховим компаніям поки не заборонено підвищити ціни, навіть якщо ви оплачуєте страхування одного і того ж самого об’єкту щомісячно або щорічно. Але й під виглядом страховок деколи ховаються чималі банківські відсотки за кредитом.
Окрім того, іноді різко змінюються валютні курси (а різну побутову техніку, авто поставляють у торгову мережу за валюту) або виникають соціальні ризики (часто – сезонні) – тоді починають зростати і споживчі ціни. Отже, будучи в кредиті, ви знову програєте двічі. Спочатку втрачаєте в зарплаті або її купівельній спроможності, а потім – банк одночасно ще й примудряється брати з вас більше грошей за кредит.
Причина третя: недиверсифіковані доходи
Ще раз нагадаємо про ймовірність в найближчі роки форс-мажорних подій і ситуацій, які можуть ударити по нашій платоспроможності. Зважаючи на це, не варто брати кредит тому, хто має одне-єдине джерело доходу. А також і тим, хто здатний займатися тільки одним видом професійної діяльності.
Для кредиту зараз необхідно мати мінімум два потоки особистого доходу. В ідеалі такі потоки повинні бути в різних валютах (не секрет, що ризик обвалу долара, а з ним й інших валют, за своєю ймовірністю наблизився до ризику обвалу гривні). Диверсифікація – взагалі одна з основ фінансової безпеки, ігнорувати яку під час кризи не можна.
Причина четверта: псевдовигоди
Кредит затягне вас у негайні витрати не тільки із самого кредиту, але й з придбаного товару. Багато речей хоч і дають комфорт, але приносять із собою витрати на обслуговування, про які заздалегідь не думали позичальники.
Наприклад, людина, яка витрачає 30-40 доларів щомісяця на дорогу, чомусь упевнена, що з особистим авто вона заощадить. Але витрати на пальне та обслуговування машини, швидше за все, набагато перевищать згадані 30 доларів.
У плюс до цього (тобто, в мінус) буде не одна сотня доларів щомісячних виплат по кредиту, на які можна було би весь цей час їздити щодня громадським транспортом, а то й – на таксі. Машина, звичайно, буде своя, але «своя» – параметр не фінансовий. Автомобілісти стверджують, що грошовий виграш від некомерційного користування машиною починається з постійною їздою в одній машині втрьох. В іншому разі треба говорити: «Я хочу взяти у кредит комфорт і соціальний статус автовласника. За це і розплачуся серйозною частиною своїх нинішніх доходів. Але не виграю на цьому товарі, а, навпаки, крім ціни машини і виплат банку, буду витрачати більше, ніж зараз».
Причина п’ята: стресова
Давайте-но припустимо, що на вашу думку термінове придбання елементу комфорту все-таки варто великої частини вашого бюджету. Тоді згадайте про таку проблему, як хворобливе відчуття несвободи, пригніченості, котре притаманне людині, пов’язаної кредитними договірними зобов’язаннями.
Вельми неприємно тривалий час отримувати на роботі суму, з половиною або третиною якої треба відразу розпрощатися. Тривожно відчувати дамоклів меч штрафів за несвоєчасні виплати, за якісь невраховані вами банківські хитрощі, за зростанням цін і так далі. А якщо ви і без того були схильні до депресії? Може тому душевна рівновага коштує дорожче, ніж позитивні емоції від придбаної вами речі?
Отже, чи не варто спробувати ту ж саму суму, яку склали б виплати банку за авто, щомісяця акуратно відкладати протягом того ж самого терміну (без усяких можливих штрафних санкцій у разі кредиту). І потім купити машину через кілька років «за свої», отримавши разом з автомобілем ще й чималі гроші, заощаджені на відсотках. А головне – зберігши психіку і нерви.
Причина шоста: політекономічна
У кредитуванні є смисл, якщо позикові гроші йдуть на активи, що приносять доходи (обладнання, товар для торгівлі і так далі), і тільки якщо ці доходи у ближчому майбутньому можуть окупити всі виплати і почати приносити чистий прибуток.
Приміром, підприємець-перевізник купує новий мікроавтобус, кредитуючись на дві третини його вартості строком на два роки. При цьому власник фірми прорахував, що щомісячний чистий доход від курсування машини в півтора рази перевищує ануїтетні виплати по кредиту. І нехай у результаті перевізник за два роки переплатить банку не один десяток тисяч гривень, але ж ці переплати «відіб’є» сама ж маршрутка максимум за рік. А через п’ять років автобус вже повністю окупить себе, і буде приносити власнику фірми вже абсолютний прибуток, ніби жодних капіталовкладень і не було. Нарешті, через сім років зношену машину можна продати, і це теж буде абсолютний прибуток. За таких умов, погодьтеся, дивно буде не взяти кредит.
Але якщо прибутковість кредитованого об’єкту невисока, а тим більше, якщо кредитуватися під фактично збиткові товари чи послуги, то спрацьовує наступна, сьома причина.
Причина сьома: філософська
Жити в борг неправильно. За визначенням. І виправдання, мовляв, всі так роблять – неправильні. Якщо спеціально не заглушати свою совість, вона сама підкаже, що в кредиті на товари та послуги є багато сумнівного, тут напружує навіть не стрес (описано вище), а вже сама ідея жити за чужий рахунок.
Зрозуміло, трапляються моменти, коли доводиться за відсутності грошей ненадовго позичати чи на ремонт, чи на термінове лікування собі або близьким. Бувають і менш трагічні «терміновості»: позичити, приміром, на поїздку, поки літо не скінчилося... Проте навіть у цих випадках неправильним буде вважати позику і життя в борг нормою.
Якщо у вас рівень доходів саме такий, а не більший – варто у відповідності з ним і купувати товари та послуг. А щоб замахнутися на недоступні зараз речі, за словами психологів, потрібно спочатку хоч трохи попрацювати над збільшенням доходів. Хоча би проаналізувати ймовірність такого збільшення в майбутньому.
Коли ви впевнені, що ваші доходи мають стійку тенденцію до постійного зростання і ще більше впевнені, що ризик зворотної тенденції мінімальний – тоді ще є привід думати про кредит. А чи є у вас така впевненість і така тенденція?
Олег Кочевих
Ще варто почитати:
Громадські організації без дому
Ніхто не знає Степана краще за мене...
День національної гідності
Демографічна ситуація на Сумщині
