№ 9 (246):

Що криється за переможними фанфарами?

Актуалії

У керівних кабінетах, як і можна було передбачити, знову планують відроджувати вітчизняне тваринництво. Зазвичай рятувальники домашньої худоби активно заявляють про такі наміри перед президентськими виборами. Або перед парламентськими, які пройдуть восени. Але після благородну справу майже завжди кладуть у шухляду і дістають лише напередодні наступного волевиявлення. І так — протягом майже двох десятиліть.

Тим часом на Сумщині — всеосяжний "розквіт" українського села, як на долоні. Руїни колишніх потужних тваринницьких комплексів — корівників, свиноферм, курників і кошар — без вікон і дверей з розібраними дахами — можна побачити прямо з вікон міжміських автобусів у Лебединському, Середино-Будському, Липоводолинському та інших районах. Гнітюча картина.



Програмна профанація

Про те, що стан "пацієнта" — тобто тваринництва — коматозний, свідчить статистика: за останні 10 років на Сумщині поголів'я великої рогатої худоби скоротилося майже в 2,5 рази — з 226 000 до 98,2 (!) тисячі голів, свиней — в 5 разів, овець — в 8 разів. Хоча якихось два десятиліття тому рубрика "Тваринництво — ударний фронт!" була однією з найпоширеніших на газетних шпальтах. Тепер така "новація" сприйнялася б мінімум як чорний гумор.

У старі добрі часи тваринництво розвивали, насамперед, для забезпечення продовольством населення, при цьому попутно вирішуючи проблему зайнятості селян. У фарватері тваринництва впевнено трималися овочівництво, буряківництво та інші підгалузі агровиробництва.

Утім, і зараз, як вже було написано, чиновники час від часу переймаються питаннями села в цілому і тваринництва зокрема. На лютневу сесію Сумської облради, серед інших, були винесені питання: "Про виконання рішення обласної ради від 16.05.2008 р. "Про програму розвитку сільських територій Сумської області на 2008—2011 роки". Сесії останнього скликання зазвичай проходять в дусі абсолютного конструктивізму. На цей раз доповідач також довго заколисував присутніх переможними реляціями. Хоча, як іноді говорять, були й інші думки. Так, депутат Григорій Поляков запропонував роботу виконавчої влади щодо розвитку сільських територій визнати "недостатньою".


Зальотні благодійники: як побільше хапонути

У цілому, за попереднє десятиліття за кількістю прийнятих програм на душу населення Сумщина може вступити в двобій хоч з Євросоюзом. Якби вони ще й виконувалися... Так, згідно з озвученою програмою, в сумське село передбачалося вкласти тільки бюджетних коштів понад 850 мільйонів гривень. Насправді держава свої зобов'язання виконала на 20,7 відсотка, регіональний бюджет — ледь на 13 відсотків.

Навіть "просунутим" дошкільнятам відомо: економічний добробут кожного суб'єкта господарської діяльності залежить від результатів господарювання. Депутат Поляков звернув увагу колег на такий нюанс. Торік Сумщина зібрала 2,5 мільйона тонн зерна. Врожай — рекордний, а в бюджет, тим часом, надійшло на 164 мільйони гривень менше запланованого. Депутат дохідливо пояснив присутнім, куди поділася "недоїмка". Приблизно половину ріллі на території області, а це понад 500 тисяч гектарів, використовують великі агрохолдинги, зареєстровані десь за тридев'ять земель. Їх у регіоні — до десятка, і кожен, без докорів совісті, на повну використовує місцеву інфраструктуру та місцеві ресурси. Так от, у заїжджих, тобто залітних благодійників, за підрахунками депутата, податкове навантаження на один гектар іноді в десять разів менше, ніж у місцевих сільгоспвиробників. У деяких "жебраків-інвесторів" вона становить 20-40 гривень, тоді як у їхніх конкурентів найменша ставка 400 гривень. Ось вам задекларовані рівність, паритет і, заодно, "батьківська турбота" держави про товаровиробника.


З думкою про світле завтра

Але повернемося до тваринництва. Існує думка, що село живе, поки в ньому є хоча б одна корова. Худоба дає селянам роботу, годує, одягає і село розвиває...

Згаданою тою-таки програмою розвитку сільських територій Сумщини протягом чотирьох років було заплановано побудувати і реконструювати 45 молочних комплексів з доїльними залами. З потугами ввели один комплекс і 14 залів. Обласний бюджет на розвиток галузі в цілому повинен був направити 16,5 мільйона гривень. Виділив на порядок менше, а в минулому році програма взагалі не фінансувалася. Проект "Власний дім" замість обіцяних 4 мільйонів гривень в минулому році отримав неповний мільйон. З тріском провалився і "Сільський колодязь", профінансований лише на 25 відсотків. Проекту "Питна вода" взагалі не дісталося ні копійки.

Пригадується мені, як недавно в кабінетах влади втішали селян створенням в області декількох десятків обслуговуючих кооперативів. Але, як відомо, багато обіцяють, та мало дають... Кошти виділялися двічі, і стільки ж разів відкликалися.


За тією ж програмою в глибинці передбачалося будівництво 7,6 кілометра доріг з твердим покриттям, побудували "аж" 200... метрів. "Твердих" сільських вуличних доріг замість 81 кілометра ледве-ледве проклали один...

Цей "розквіт" не в останню чергу посприяв стрімкому скороченню сільського населення. На Сумщині за ті ж чотири роки, наприклад, воно зменшилося на 13 000 чоловік. Річна народжуваність на селі впала на 400 дітей, трудова зайнятість скоротилася на 22 відсотки. А ще закрилося 30 шкіл, 18 фельдшерсько-акушерських пунктів, п'ять дільничних лікарень та 34 заклади культури: 19 клубів та 15 бібліотек.

Тим часом на одному із засідань колегії Сумської облдержадміністрації знову гриміли "фанфари". Мовляв, за показниками розвитку сільських територій область зайняла ... 3-е місце в Україні! Якщо у "бронзової призерки" національної першості справи швах, то куди тоді "заїхали" регіони-аутсайдери?..

І наостанок. Пропозицію Григорія Полякова сесія "прокотила". Інформацію облдержадміністрації про виконання роботи в рамках програми депутати "взяли до відома", після чого питання розвитку сільських територій було зняте з контролю...

Але "відродження" українського села продовжується... Нині на Сумщині стартувала чергова обласна соціально-економічна програма "Нова Сумщина-2015". Як і попередні — грандіозна і також акцентована на відродження села. Скільки грошей на "розквіт" витратять і які результати — про це, напевно, знову будуть говорити на сесії облради. Років, десь, через чотири.

Владислав Жмурков, "Голос України"



Також читайте:

Свобода слова - товар на продажу?

Ідеї створення у Сумах «Українського Дому»: нема куди вселитись

Продукти мають бути безпечними

Сумщина до зими готова