Програмна профанація
Про те, що стан "пацієнта" — тобто тваринництва — коматозний, свідчить статистика: за останні 10 років на Сумщині поголів'я великої рогатої худоби скоротилося майже в 2,5 рази — з 226 000 до 98,2 (!) тисячі голів, свиней — в 5 разів, овець — в 8 разів. Хоча якихось два десятиліття тому рубрика "Тваринництво — ударний фронт!" була однією з найпоширеніших на газетних шпальтах. Тепер така "новація" сприйнялася б мінімум як чорний гумор.
У старі добрі часи тваринництво розвивали, насамперед, для забезпечення продовольством населення, при цьому попутно вирішуючи проблему зайнятості селян. У фарватері тваринництва впевнено трималися овочівництво, буряківництво та інші підгалузі агровиробництва.
Утім, і зараз, як вже було написано, чиновники час від часу переймаються питаннями села в цілому і тваринництва зокрема. На лютневу сесію Сумської облради, серед інших, були винесені питання: "Про виконання рішення обласної ради від 16.05.2008 р. "Про програму розвитку сільських територій Сумської області на 2008—2011 роки". Сесії останнього скликання зазвичай проходять в дусі абсолютного конструктивізму. На цей раз доповідач також довго заколисував присутніх переможними реляціями. Хоча, як іноді говорять, були й інші думки. Так, депутат Григорій Поляков запропонував роботу виконавчої влади щодо розвитку сільських територій визнати "недостатньою".
Зальотні благодійники: як побільше хапонути
У цілому, за попереднє десятиліття за кількістю прийнятих програм на душу населення Сумщина може вступити в двобій хоч з Євросоюзом. Якби вони ще й виконувалися... Так, згідно з озвученою програмою, в сумське село передбачалося вкласти тільки бюджетних коштів понад 850 мільйонів гривень. Насправді держава свої зобов'язання виконала на 20,7 відсотка, регіональний бюджет — ледь на 13 відсотків.
Навіть "просунутим" дошкільнятам відомо: економічний добробут кожного суб'єкта господарської діяльності залежить від результатів господарювання. Депутат Поляков звернув увагу колег на такий нюанс. Торік Сумщина зібрала 2,5 мільйона тонн зерна. Врожай — рекордний, а в бюджет, тим часом, надійшло на 164 мільйони гривень менше запланованого. Депутат дохідливо пояснив присутнім, куди поділася "недоїмка". Приблизно половину ріллі на території області, а це понад 500 тисяч гектарів, використовують великі агрохолдинги, зареєстровані десь за тридев'ять земель. Їх у регіоні — до десятка, і кожен, без докорів совісті, на повну використовує місцеву інфраструктуру та місцеві ресурси. Так от, у заїжджих, тобто залітних благодійників, за підрахунками депутата, податкове навантаження на один гектар іноді в десять разів менше, ніж у місцевих сільгоспвиробників. У деяких "жебраків-інвесторів" вона становить 20-40 гривень, тоді як у їхніх конкурентів найменша ставка 400 гривень. Ось вам задекларовані рівність, паритет і, заодно, "батьківська турбота" держави про товаровиробника.
З думкою про світле завтра
Але повернемося до тваринництва. Існує думка, що село живе, поки в ньому є хоча б одна корова. Худоба дає селянам роботу, годує, одягає і село розвиває...
Згаданою тою-таки програмою розвитку сільських територій Сумщини протягом чотирьох років було заплановано побудувати і реконструювати 45 молочних комплексів з доїльними залами. З потугами ввели один комплекс і 14 залів. Обласний бюджет на розвиток галузі в цілому повинен був направити 16,5 мільйона гривень. Виділив на порядок менше, а в минулому році програма взагалі не фінансувалася. Проект "Власний дім" замість обіцяних 4 мільйонів гривень в минулому році отримав неповний мільйон. З тріском провалився і "Сільський колодязь", профінансований лише на 25 відсотків. Проекту "Питна вода" взагалі не дісталося ні копійки.
Пригадується мені, як недавно в кабінетах влади втішали селян створенням в області декількох десятків обслуговуючих кооперативів. Але, як відомо, багато обіцяють, та мало дають... Кошти виділялися двічі, і стільки ж разів відкликалися.
За тією ж програмою в глибинці передбачалося будівництво 7,6 кілометра доріг з твердим покриттям, побудували "аж" 200... метрів. "Твердих" сільських вуличних доріг замість 81 кілометра ледве-ледве проклали один...
Цей "розквіт" не в останню чергу посприяв стрімкому скороченню сільського населення. На Сумщині за ті ж чотири роки, наприклад, воно зменшилося на 13 000 чоловік. Річна народжуваність на селі впала на 400 дітей, трудова зайнятість скоротилася на 22 відсотки. А ще закрилося 30 шкіл, 18 фельдшерсько-акушерських пунктів, п'ять дільничних лікарень та 34 заклади культури: 19 клубів та 15 бібліотек.
Тим часом на одному із засідань колегії Сумської облдержадміністрації знову гриміли "фанфари". Мовляв, за показниками розвитку сільських територій область зайняла ... 3-е місце в Україні! Якщо у "бронзової призерки" національної першості справи швах, то куди тоді "заїхали" регіони-аутсайдери?..
І наостанок. Пропозицію Григорія Полякова сесія "прокотила". Інформацію облдержадміністрації про виконання роботи в рамках програми депутати "взяли до відома", після чого питання розвитку сільських територій було зняте з контролю...
Але "відродження" українського села продовжується... Нині на Сумщині стартувала чергова обласна соціально-економічна програма "Нова Сумщина-2015". Як і попередні — грандіозна і також акцентована на відродження села. Скільки грошей на "розквіт" витратять і які результати — про це, напевно, знову будуть говорити на сесії облради. Років, десь, через чотири.
Владислав Жмурков, "Голос України"
Також читайте:
Свобода слова - товар на продажу?
Ідеї створення у Сумах «Українського Дому»: нема куди вселитись
Продукти мають бути безпечними
Сумщина до зими готова