№ 12 (249):

Як банки "прощають" борги

Перша шпальта

Як не намагалися банкіри сховати або применшити кількість й обсяги списань проблемних кредитів, однак їм довелося таки розробляти нові програми лояльності для своїх позичальників.

Пропонуємо увазі наших читачів розмову зі старшим партнером адвокатської компанії «Кравець, Новак і партнери» Ростиславом Кравцем.

– Ростиславе, чи можна насправді говорити про нову хвилю пільгових програм для боржників?

– Думаю, можна. Раніше подібні пропозиції банки робили індивідуально, тепер же багато фінансових установ пропонують схеми для списання частини боргу мало не більшості своїх позичальників. Хоча схема скрізь різна. Наприклад, у випадку наявності залишку заборгованості Альфа-Банк при продажу застави пропонує списати 50% залишку. Решту ж 50% жадають від позичальника погасити одним платежем.


По-іншому схема виглядає в УкрСиббанку: там говорять про списання 40% боргу у випадку дострокового й одноразового погашення 60% заборгованості. Що важливо: обидва кредитори не включають у борг штрафи й пені. Є на ринку пропозиції й щодо списання відразу 70%, але їх, щоправда, небагато. І надходять вони лише на адресу великих позичальників при повній неможливості стягнення застави.

Дедалі популярнішими стають багатоходові схеми з іпотеки. Наприклад, за умови часткового погашення заборгованості по кредитному житлу банк погоджується не виставляти позичальника із квартири. У цьому випадку відбувається добровільне стягнення застави на користь кредитора (без затяжних судів). Новий власник квартири, тобто – банк – здає її боржникові в оренду за плату, що обумовлюється окремо. А позичальник одержує право зворотного викупу своїх квадратних метрів, що може відбуватися як за рахунок власних коштів, так і нового кредиту. Його банк оформляє вже на пільгових умовах (під 1-3% річних). Схема непроста, і якщо юридично її неправильно оформити, то фінустанови можуть повестися досить некоректно – відмовити клієнтові у викупі житла.

– Чим, на вашу думку, викликана така винахідливість фінансових установ, які донедавна обмежувалися переважно стягненнями застав через суди і їхній продаж?

– Керівництво банків нарешті зрозуміло, що виграш справи в суді абсолютно не означає повернення позичальником боргу. Вони на власному досвіді усвідомили, що сам судовий процес може тривати до трьох років, а стягнення заборгованості через виконавчу службу – і того більше. В результаті замість реального повернення коштів банки сьогодні одержали колосальні судові витрати й немислиму кількість відкритих виконавчих проваджень, що застрягли у виконавчій службі. При цьому помітно змінилися настрої боржників. Якщо ще на початку кризи їх можна було залякати судами, то тепер украй складно цим вразити.

– Виділіть, будь ласка, переваги й недоліки договірної схеми списання.

– Головний плюс для банків – це, звичайно ж, повернення значного обсягу коштів після одержання частини тіла кредиту й розформування резервів, заморожених під проблемну заборгованість. На цьому тлі мінуси схеми виглядають не так значно, особливо для фінустанов із серйозними ресурсними проблемами: кредитор усього лише частково недоодержує прибуток із простроченої позики.

На перший погляд, дуже вигідним може видатися становище позичальника. Бо, що не говори, а він одержує шанс назавжди розпрощатися з обридлим кредитором, заплативши не всю суму боргу. Але, одержавши від банку навіть найфантастичнішу пропозицію, не можна втрачати голову. Потрібно брати до уваги відразу кілька податкових і юридичних нюансів, про які банки воліють не розказувати.

По-перше, відповідно до чинного законодавства, фізичній особі доведеться заплатити податок із суми, списаної кредитором, – 17%. Адже за нашим законодавством вона кваліфікується як доход.

По-друге, на плечі позичальника ляжуть і виконавчі витрати у справі, якщо підписанню мирової угоди з банком передувала судова суперечка й відкрите виконавче провадження. У цьому разі для закриття справи боржник змушений буде заплатити 10% суми, зазначеної в позові від банку. Нове правило набуло чинності 9 березня 2011 р. разом зі змінами в Закон «Про виконавче провадження», і багато хто ще не встиг до нього звикнути. Оминути ж ці витрати практично неможливо.

Дуже серйозно позичальникові варто поставитися до правильного оформлення мирової угоди з банком. У ній обов’язково повинен бути пункт, у якому говориться про припинення кредитного договору, а також про відсутність претензій з боку фінустанови після внесення обговореної оплати. Адже в противному випадку згодом можна одержати неприємні сюрпризи.

– За яких обставин банки сьогодні починають обговорювати із проблемними позичальниками схеми зі списанням боргів?

– Найчастіше зі знижкою гасяться валютні кредити, і дуже рідко – гривневі. Звичайно, це позики зі значним строком прострочення: від трьох місяців і більше. При цьому вартість застави не покриває суму заборгованості. Також банки оцінюють якість, ліквідність забезпечення й прикидають свої можливості щодо його стягнення. Лише в деяких випадках договірні списання ставляться, як говориться, на конвеєр. Так, як, наприклад, зараз в Альфа-Банку. Наскільки мені відомо, там пропонують списання 50% залишку боргу після продажу застави з усіх автокредитів зі строком прострочення понад три місяці.

– Які заходи вживають банківські установи, щоби запобігти тотальним неплатежам по позиках після активізації договірних списань?

– Як правило, вони все-таки перевіряють боржників і, якщо бачать, що ті мають можливість платити по кредитах, просто відмовляють у списаннях. Взагалі ж, на моїй практиці не зустрічалися випадки, щоби позичальники, які реально можуть його обслуговувати, спеціально не платили, розраховуючи на програми зі списання боргів. Схеми, які практикувалися банками дотепер, украй рідко давали боржникові реальну можливість погасити заборгованість і по-доброму розстатися із кредитором. Вони зводилися до її реструктуризації, завдяки якій банк лише відтягував переведення кредиту в групу проблемних і вирішував лише власні завдання. У такому випадку банк міг у менших обсягах формувати резерви. Позичальник же не одержував жодного шансу на погашення кредиту, його виплати тільки збільшувалися.

– Як зміна кредитної політики фінустанов відіб’ється на нових позичальниках, що претендують сьогодні на одержання кредитів?

– Дуже істотно. Після двох останніх років судових баталій по проблемних кредитах банки винесли багато уроків. Внаслідок цього типові кредитні договори зазнали чимало змін. Фінансисти не просто посилили санкції за несвоєчасне погашення позик. Багато хто ще прописав у договорах із клієнтами право врегулювати суперечки в третейських судах, як правило, підконтрольних собі. У першу чергу це стосується таких банків, як Платинум Банк і Сведбанк. Окрім того, поширеним явищем у нинішньому році стало підписання не тільки базових договорів з позичальниками, але й додаткових – з їхніми поручителями. Вимагаючи поручительства, банки подвоюють свої шанси на погашення кредиту в повному обсязі. Найбільше це практикують Укрсоцбанк і Фольксбанк.

Можна не сумніватися, що підбиваючи підсумки судової практики, фінансисти будуть збагачувати свої договори чимдалі новими підводними каменями. Тож потенційним позичальникам доведеться ретельно вивчати договір перед підписанням.

За матеріалами інтернет-видань



Також можна почитати:

"Автобус – від Президента!", "Щоденники – від мера!" За кого нас тримають?

5 главных ошибок любого туриста. Мифы 2 и 3

Сумщина — вільна країна

Заява Сумської обласної державної адміністрації