№ 34 (271): Даремні ліки
 Валокордин/Корвалол
Препарат валокордин, що має снодійну, судинорозширювальну, седативну і спазмолітичну дію, був розроблений 1963 року в Німеччині, а Корвалол – майже повний його радянський аналог. Крім того, ці «народні засоби від усіх серцевих хвороб» містять психотропні компоненти: етиловий ефір а-бромізовалеріанової кислоти (близько 3%) і фенобарбітал (1,12%) - і тому зовсім невідомі за межами Східної Європи, а в США і зовсім заборонені до ввезення. За словами професора Василя Власова, «ці препарати зареєстровані в якості серцевого засобу, але від серця вони не лікують.
Історія створення валокордину відсилає до тих часів, коли всі хвороби модно було лікувати сном. На ділі обидва препарати мають виключно седативну дію, яка вкрай приємна для літніх людей, особливо жінок, що соромляться випити чарку горілки за обідом. Лікувальний ефект препаратів ніякими клінічними дослідженнями не доведено». У 2008 році корвалол і валокордин у Росії почали було вилучати з вільного, безрецептурного продажу, але протести населення змусили представників Федеральної служби з контролю за обігом наркотиків заявити, що валокордин і корвалол, а також інші медичні препарати, що містять незначну кількість сильнодіючих і отруйних речовин, будуть як і раніше продаватися без рецептів.
|
