Попередня версія:

ГУБЕРНАТОРСЬКА ЛОГІКА

Інша тематика

Одразу ж як ви з’явитесь у кальсонах до міліції і скажете, що бачилися з людиною, яка особисто знала Понтія Пілата, – вас миттю привезуть сюди.
З «Майстра і Маргарити» М. Булгакова

 



Знов місцеве телебачення годує нас виступами губернатора В.П. Щербаня. Крутять і крутять, наче нема чого більше показати. Правда, знаючий народ каже, що це вельми прибуткова для «Відікону» справа, ну особисто нам про це нічого не відомо, та й взагалі невдячне це заняття чужі гроші рахувати: заробляють люди, то і нехай собі.

Спочатку недавнього виступу Володимир Петрович дуже довго розводився про аграрну галузь і про те, що область живе таки непогано.

Повертаючись до питання про створення так званого Сумського національного університету губернатор відмітив негативну роль «чужинців»: понаїхали з Заходу України «місіонери» – хай забираються геть. Ще й початок дев’яностих років пригадав, коли теж приїжджали західняки-пропагандисти і кричали на площах про те, що у нас все своє, от відділимось від Союзу і заживемо. А от виявилося, що не зажили, бо нема енергоносіїв.

Щодо підсумків подій початку дев’яностих років дискутувати не будемо, проте зауважимо, що ситуацію тоді вирішив не хто-небудь, а партійний ідеолог Леонід Кравчук, що підписав Біловезьку угоду, яка і поставила крапку на могутній радянській державі. Що ж до волевиявлення народу, то у нас нині люблять писати, що саме народ висловився за незалежну Україну на референдумі, водночас забуваючи, що той самий народ висловився і за збереження Радянського Союзу.

А от, щодо «понаїхали», то, пробачте, це як? Значить уже не вільно громадянам України пересуватися територією власної держави, та висловлюватися проти того, що вони вважають несправедливим?! Невільно, бо вони не тут живуть, а з іншого регіону? Оце вже питання до судової влади: як може державна посадова особа (яка до того ж вважає себе лібералом!) у своїх висловлюваннях фактично підігрівати національний розбрат в українському суспільстві, сіяти зерна ненависті між представниками Західної та Східної України?

За цією губернаторською логікою якщо вже «чужинцям» не можна висловлювати свою думку, то своїм, мабуть, і поготів. Так може саме ця людина віддала команду влаштувати облаву на мирний студентський похід? Дуже вже логіка схожа. А ще колись казали, буцімто це зробив заступник начальника обласної міліції Безсалов. Вище беріть!

І правильно зробили люди з інших областей України, що підтримали студентів, бо ж як тут самим здолати свавілля, коли «на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує».

Водночас, говорячи про Донеччину губернатор розповів, що це край де, поряд мирно працюють не лише українці з будь-яких куточків нашої держави, а й представники багатьох інших націй і народностей. Отже, там немає поділу на своїх та чужих і, звичайно, ніхто не говорить про якихось «сумських», як у нас на Сумщині говорять про «донецьких» зайд.

Відповідаючи на запитання кого він особисто підтримує з кандидатів на посаду президента, Володимир Петрович зауважив, що він давно казав про те, що Донеччина не може не народити президента України. Мабуть, губернатор заздалегідь підготував цю фразу бажаючи, показати вірнопідданість нинішньому Прем’єр-міністру та свою передбачливість: он, мовляв, який я – ще бозна-коли це сказав. І справді, піднявши старі підшивки газет, можна побачити, що таке твердження неодноразово лунало з вуст Щербаня. Описуючи кар’єру Володимира Петровича, політичні оглядачі дуже люблять наводити цю фразу, зауважуючи при цьому, що це було сказано тоді, коли він знаходився в зеніті своєї кар’єри і на увазі мався ні хто інший, як...сам В. Щербань.

Ми також можемо продемонструвати «неабиякі» аналітичні здібності, сказавши, що не бачити Володимиру Петровичу президентства як своїх вух.

Підсумуємо побачене і почуте від губернатора. Як виявляється, живемо ми таки непогано, а водночас таки погано бо на початку дев’яностих було краще. Громадянам України з інших областей у нас робити нічого, бо ми самі знаємо що нам робити, водночас на прибульців з Донецька це твердження не розповсюджується, вони навіть можуть нами покерувати. Та й взагалі, нам слід брати приклад з Донеччини, бо там мирно живуть представники не лише різних областей України, а й різних націй і народностей.

На виборах нам слід підтримати нинішнього Прем’єра, адже губернатор давно казав, що Донеччина мала народити президента, щоправда за твердженнями оглядачів прізвище його мало б бути – Щербань.

Ну де ще побачиш такий широкий і різноманітний спектр думок і поглядів, причому від однієї людини? Хіба, що у будинку для божевільних. Не доведи Господи туди комусь при ясному розумі потрапити.

О. САХНО