Попередня версія:

Президентським Указом – по місцевому самоврядуванню?

Місцева влада

Поставимо собі таке запитання: чи має право будь-яка з вищих посадових осіб, включаючи Президента, втручатись у життя місцевої територіальної громади? У нашому випадку – територіальної громади міста Суми. Принаймні жителі нашої територіальної громади такого втручання зазнали через появу свого часу (20 квітня ц.р.) Указу Президента Кучми “Про утворення Сумського національного університету”. Що, все минулося, через те що Указ відмінено? При теперішній владі наївно так думати. Територіальні громади залишаються бути незахищеними перед втручанням у будь-яку сферу їх життя з боку кого завгодно.



А власне, що воно таке – територіальна громада? Здається, це словосполучення останнім часом все частіше лунає в ефірі, з’являється на шпальтах газет. А не зовсім лінивий наш співвітчизник його і в тексті Конституції своєї держави знайде. Проте, будьмо відвертими, не від кожного з нас почуєш цілком зрозумілу відповідь на це запитання – що ж воно таке, територіальна громада.

По-простому про суть територіальної громади можна сказати, що вона є основою основ нашого з вами життя. Це є первинна ланка організації суспільного життя і, відтак – платформа, фундамент економіки та фінансів всієї країни. Територіальна громада складається із громадян – жителів села, селища, міста і має таке конституційне право, як місцеве самоврядування. Зрозуміло – в межах Конституції та законів. Місцевому самоврядуванню в Основному Законі нашої держави присвячено окремий – одинадцятий - розділ.

Отже, кожен з нас, як член певної територіальної громади, ділиться часткою свого права на самоврядування шляхом делегування (передачі) цієї частки обраним представникам (депутатам) в органах місцевого самоврядування.

Що стосується матеріальної сфери, то у статті 142 Конституції читаємо: “Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад”.

Якщо говоримо про зазначений вище президентський Указ про об’єднання сумських вузів, то як він не може не порушувати життя територіальної громади, якщо наслідком його виконання є відчуження і перерозподіл об’єктів не лише комунальної, але й у першу чергу державної власності, зареєстрованими за різними вузами; кадрові перестановки та скорочення частини персоналу вузів... Все це негативно відображається не лише на тих, хто постраждав від такого втручання (включаючи їх родини), але й дестабілізує соціально-економічну ситуацію в цілому на території громади.

І на тлі цього принципового порушення життєдіяльності регіону несерйозними є можливі доводи стосовно того, що, мовляв, це рішення (про об’єднання) обговорювалось громадськістю; за створення СНУ голосували і таке інше. Тим більше, що насправді громадського обговорення не було і не могло за теперішнього керівництва в Сумах й бути; так само й щодо голосування: яким воно, окрім келійного, могло бути на так званих загальних зборах представників вузів у стінах облдержадміністрації.

Таким чином, випадок із об’єднанням вузів наштовхує мене зробити, принаймні, два висновки.

Перший. Демократія передбачає публічний захист громадянських прав і свобод, у тому числі – захист права територіальної громади на місцеве самоврядування. Цього разу місцеву громаду захистили протестуючі студенти з викладачами. Важливий сам факт громадського опору утискові прав і свобод. Тому що сьогодні – це рішення місцевих, далеких від розуміння конституційної суті територіальної громади керівників об’єднати вузи, а завтра може народитися їхнє рішення, приміром, про поділ території Сум на зони відповідальності за приватним бізнесом. Тобто, підприємці не лише мають тротуари за свій кошт мостити, але й за зеленими насадженнями доглядати, санітарні та інші роботи оплачувати, а може ще й – застрахувати всілякі ризики на “своїй” території. Та й мало ще яких рішень можна на “благо” громадян понаприймати, не заглядаючи до Конституції...

Другий. Скасування Президентом Л. Кучмою Указу про утворення СНУ свідчить, зокрема, про те, що кадрова політика теперішньої влади не витримує серйозної критики. Бо керівний склад, принаймні, голів держадміністрацій орієнтується не на закони і, тим більше – не на Конституцію України, а на силу, на так званий адміністративний ресурс. Той, хто на практиці на нього покладається, а на словах видає себе за демократа чи ліберала, неодмінно зазнає поразки. Чому ми і є свідками.

Ю. МАЦЬКО