Попередня версія:

Народні обранці! Не сподівайтесь на те, що “Якось воно буде...” Прізвища тих, хт

Інша тематика

Зовсім недавно бос керівників Сум та усієї Сумщини Янукович висловився у тому смислі, що, мовляв, не буде сприймати УЛЬТИМАТИВНОЇ до себе форми спілкування з боку Ющенка.



Йому (так само, як і вам) не зрозуміло (і тепер уже ясно – не дано зрозуміти), що справа у даному разі навіть не в Ющенку. Бо Ющенко не має права говорити у м’якій формі з такими, як ви – януковичі, щербані, омельченки... Ющенко у теперішній ситуації фактично має озвучувати волю народу, який не з чийогось прохання, не за гроші чи з примусу вийшов на Майдан у Києві і виходить на майдани у більшості міст України.

Тому зараз справа не у прізвищах, не у вигуках прізвищ кандидатів. Справа у тому, що народ висловився проти теперішньої влади. Народ хоче іншу владу. І народ за це проголосував попри всі спроби його зґвалтувати. І народ за свій вибір стоїть. І цим все сказано. Ще раз нагадуємо, що це значить: Омельченку, його хазяїнам, його прислужникам-чиновникам та прислужникам-депутатам тут не місце. Просимо прийняти це як УЛЬТИМАТУМ.

Такий самий ультиматум стосується і депутатів Сумської обласної ради. У вас теж, шановні, депутатські крісла захитаються, якщо не висловите двома третинами свого складу недовіру до глави облдержадміністрації Щербаня та не знімете Берфмана з поста голови обласної ради.

Чи ви теж не помічаєте своїх виборців, які проголосували за Ющенка сімдесятьма відсотками голосів в області? І ви не помітили, як ці керівники їздили як пацюки, на справді оперетковий за формою і злочинний за змістом з’їзд у Сіверськодонецьку? І ви мовчите. Боягузи! Але з іншого боку, яку “породу” депутатів можна було виховати за десять років правління президента-маріонетки? Маріонетки, за ниточки якої смикають із Москви. І про це ми зайвий раз переконались учора, коли так званий президент Кучма швиденько злітав до так званого демократа Путіна, щоб черговий раз засвідчити про свою продажність і готовність пожертвувати інтересами українського народу, аби убезпечити винятково себе. Справді, пацюк рудий, а не президент.

Тому нагадуємо про те, що відсидітись тим, хто ігнорує волю своїх виборців, ніяк не вдасться. Прізвища відступників ми запам’ятаємо. Недалеко весна 2006 року – року виборів до парламенту та до місцевих органів влади. Тоді ми пригадаємо 2004 рік – рік їхнього відступництва.