З одного боку, все у нас не так вже й погано, навіть добре: в такій нестабільній після кінця 2004 – початку 2005 року «політичній ситуації», виконувач обов’язки Сумського міського голови визначився з політичними пріоритетами, кадровими призначеннями, взагалі – «професіоналами», які «мобілізувавшись» обіцяли, що міський бюджет на 2005 рік буде виконано.
З іншого боку, чуєш з вуст посадовців скарги на брак грошей у міській казні: ні на що фінансів не вистачає (особливо жалілися перед відзначенням 350-річчя Сум) .
Щоб хоч трохи полегшити життя «батькам» міста, пропоную один з виходів.
Приміром, аби не «паритись» із шуканням коштів на опоряджувальні та ремонтні роботи, болячки міста можна перетворити у «визначні» місця.
Так, не один, не два і не п’ять років на початку вулиці Першотравневій (з боку вул. Баумана) проїжджа частина площею приблизно у 80 кв.м практично цілий рік (бо поруч ще й водонапірна колонка) не пересихає. У деяких місцях глибина під водяним покривом сягає до півметра.
Ну, якщо нічого не можна з цією клятою калюжою зробити, то пропоную нанести її на карту Сум присвоїти топонімічну або адміністративну назву. Ну, скажімо, «Першотравневе озерце» або «Калюжа імені всіх сумських голів». Можна ще – «Радість автомобіліста».
Та чи мало ще в Сумах є об’єктів «гордості», вартих для увічнення!?
Щоб жителі «пісків» не нарікали на затоплення цілих мікрорайонів – назвати той район, приміром, «Піщаною лагуною». Поетично, правда?
Практично всі майданчики під контейнери для побутових відходів теж можна найменувати. Ну чому б не назвати одне сміттєзвалище «Аромат фіалки», інше – «Дизентерійна фантазія» або «Вірусна паличка», інші – «Вірю у майбутнє», «Чарівна скарбничка»... Одне слово, є чим зайнятись...
Ю. Немирський, сумчанин
