– Зробимо невеличкий огляд сесії, хід якої є характерним.
На початку сесії головуючий С.В. Клочко пропонує швиденько вирішити всі питання комунального майна. Буквально, протягом години. Депутати мають лише встигати голосувати, не вдаючись у подробиці – про яке майно йдеться, кому і виходячи з яких підстав передається чи здається в оренду і так далі.
На відповідні запитання частини депутатів у головуючого є одна відповідь: мовляв, треба було бути присутнім на депутатських зборах, де відповідна інформація у вигляді брошур була роздана депутатам. Якщо виникають питання при ознайомленні із змістом брошур, то хай ті депутати, які мають запитання, приходять до в.о. міського голови і з’ясовують незрозумілі їм питання. Але чому я, як депутат, маю, вибачте, бігати за виконувачем обов’язки і з’ясовувати? Відповіді на питання, які виникли, мають бути надані на сесії. Бо там мають бути присутні представники управління комунального майна, заступники в.о. голови... А депутати не мають ганятися за чиновниками. Крім того, депутатські запитання мають ставитись саме на сесії і для того, щоби відповіді почули через засоби масової інформації жителі міста. Бо депутати є представниками жителів і мають право питати у чиновників міськвиконкому про все, що стосується комунального майна, а також про все, що вважають за потрібне знати.
За словами начальника управління комунального майна Сумського міськвиконкому, у місті налічується 188 тисяч квадратних метрів площі нерухомого майна територіальної громади, що здається в оренду політпартіям, громадським організаціям... Тобто, загальну площу комунальних приміщень назвати можна, а окремо по об’єктах, розшифрувати хто і на яких правах користується – не можна? Та все можна. Однак немає бажання це робити, а точніше – немає сміливості. Бо розподіл комунального майна відбувається не прозоро, в інтересах керівних та наближених до них осіб та далеко не в інтересах наповнення міського бюджету.
Від “вирішення” питань з об’єктами комунального майна міста далі головуючий на сесії швиденько ставить на голосування таке саме “вирішення” питань виділення, використання і так далі земельних ділянок. Картина повторюється: переважна частина депутатів голосує за ті проекти рішень у цих питаннях, які пропонує головуючий на сесії С.В. Клочко.
Далі – знову по накатаній головуючим дорозі: швидко пропонується розглянути і затвердити використання коштів з цільового фонду. Вибачте, але депутатам, як собаці кістку, кинута пропозиція затвердити витрати з цього фонду. І що найбільше дратує, так це те, що витрати вже здійснено. Затвердити пропонується постфактум. В основі нелогічний порядок поводження з громадськими коштами, але на його критику ніхто з керівництва міста не зважає. Тим часом, за умови обговорення доцільності використання коштів з цього фонду, я більше ніж упевнений, що чималу їх частину можна використовувати справді по-господарськи, з користю для тисяч жителів міста, а не кількох десятків...
Далі. На голосування виноситься затвердження планів і програм, суть яких і ту саму доцільність їх прийняття головуючий обговорювати з депутатами не збирається. Як він каже – не зобов’язаний. І це є обличчя міста! А якщо б на місці виконувача обов’язки стояла людина, що насправді дбає про розвиток міста, вона б не ховалась за фразою “Не зобов’язаний”, а з власної ініціативи намагалась донести до депутатів і засобів масової інформації (а значить і до всіх жителів Сум) суть чи доцільність прийняття того чи іншого рішення, а також прислуховувалась до думки депутатів та громадськості.
І насамкінець. Якщо хтось із депутатів поставив питання розглянути актуальні питання, як наприклад відміну рішення про підвищення тарифів на водопостачання, то розгляд таких питань стараннями головуючого відсовується під закінчення порядку денного. До цього часу частина депутатів може покинути засідання сесії, а також цей час до закінчення сесії використовується для того, аби забезпечити присутність депутатів, яким певним чином допомагають. Все це робиться для того аби не було кворуму або ж аби більшістю провладних голосів зірвати розгляд актуального для жителів міста питання.
