Попередня версія: День місцевого самоврядування без місцевого самоврядування
Нарешті проминули Новорічно-Різдвяні свята, які стали своєрідним підсумком 2005 року. Однак у череді минулих свят хотілося б згадати і попередні, тобто, грудневі. Зокрема – неофіційне свято Дня місцевого самоврядування.
За президентства Л. Кучми в українському календарі з’явилось чимало подібних свят. Багато з них «технологи» з тодішньої президентської адміністрації запроваджували, на мою думку, розраховуючи на “хуторянську”, за їхнім уявленням, психологію українського суспільства. Мовляв, дамо народу свято. Дивись – і далі кунятиме, святкуючи... Так сталось і з «даруванням» з «барського плеча» Дня місцевого самоврядування.
Насправді ж місцевим самоврядуванням в Україні, як кажуть, і не пахне. Якраз, розуміючи це, кучмівські технологи вирішили порожнечу на місці реального самоврядування на території місцевої громади заповнити пряником у вигляді так званого свята.
Свята для “галочки” і «з приводу» зібратись комусь із числа міського керівництва і запрошених на урочисті збори (якщо брати Суми) у Палаці культури СМНВО ім. Фрунзе, а також відзначити подію в якомусь із кабінетів Сумської міськради. До речі, там депутатам міськради від імені керівництва Сум вручили, зокрема, ювілейну срібну монету номіналом у п’ять гривень (символічний жест на можливий підкуп депутатів чи що?). Ось такий, як сьогодні кажуть, формат відзначення Дня місцевого самоврядування.
Однак, якби ми мали цивілізовану владу, то відзначення Дня місцевого самоврядування означало б у першу чергу публічний звіт міського голови перед жителями Сум про свою діяльність, трансляцію цього звіту по місцевому телебаченню; звіти його заступників. Цей день також би мав бути днем публічних читань Закону України “Про статус депутата”; у цей день депутати мали б зустрічатися з жителями територіальної громади, йти до них у трудові колективи; і на зустрічах висловлювати свої думки у тому числі і з приводу того, наскільки повно на їх думку представлено місцеве самоврядування у 140-ій статті Конституції України.
Оце було б святкування! Оце був би День місцевого самоврядування! Для людей він би став, мабуть, третім-четвертим за важливістю після свят Нового Року, Різдва, Великодня, а для багатьох – і свята Конституції України...
Ю. Мацько, член РХП
|