Прикладна арифметика в допомогу бюджету

Передвиборні програми багатьох партій схожі своїми загальними фразами, як близнюки. В них багато зобов’язань щодо соціального захисту, благоустрою міста і так далі, але немає жодного пояснення, яким чином ці обіцянки втілюватимуть в життя. Республіканська Християнська партія (РХП) вирішила не йти легким шляхом пустих проголошень. Заявивши про наповнення бюджету до 500 млн. грн. вже в 2006-2007 роках маємо намір підтвердити свої зобов’язання перед міською громадою, наведемо приклади на основі економічно вивірених розрахунків.

Оренда комунальних земель та майна
За офіційними даними місто здає в оренду майже 400 тисяч кв. м нежитлових приміщень. Четверта частина цих площ здається по 2 гривні за квадратний метр, решта (близько 290 тис. кв. м) – по 1 гривні. Це при тому, що ринкова ціна оренди складає від 10 до 250 гривень за такий же самий квадратний метр.

Загальне, але диференційоване підвищення орендної плати, навіть не до середньоринкової, принесе додатково сотні мільйонів гривень в бюджет. 

Чому, коли проста людина наймає житло, а підприємець – приміщення у приватного власника, вони платять чималі гроші, а організації, установи підприємства та підприємці, коли орендують у міста значні площі, сплачують в бюджет копійки?

За тими ж офіційними даними 2 900 га земель, що належать місту, знаходиться під виробничими приміщеннями. Один квадратний метр землі обходиться підприємствам трохи менше гривні. Отже,  до бюджету має надходити близько 29 млн. гривень, а надходить тільки 6 млн. Рахуйте самі скільки грошей зникає хтозна де.

Ще один приклад. Тільки за право забудови по вулиці Петропавлівський, 73а зацікавлені в будівництві інвестори пропонували заплатити в міський бюджет (не в кишеню чиновника, а в бюджет) 700 тис. гривень. Їм було відмовлено. Мало грошей запропонували? Можна було влаштувати відкритий конкурс, заробити до бюджету більше. Чи не так запропонували? Можливо, та ж сума в конверті принесла б кращі плоди...

Використання
комунікацій
За використання комунікацій, що проходять його територією, місто грошей не отримує, хоча має на це повне право.

Візьмемо, наприклад, опори електричних мереж. Одна опора місця займає, начебто, небагато. Начебто – бо за існуючими нормами певна площа навколо цієї опори не може не під що використовуватися. А скільки таких опор на території міста? Навіть мізерна, суто символічна, плата, стягнута з “Обленерго” за використання землі під кожною опорою, в сумі дасть бюджету непогані додаткові гроші. Тим паче, що з нас, пересічних громадян, “Обленерго” ці гроші вже отримує – у вартість електроенергії для користувачів включено так звані експлуатаційні витрати. Просто треба, щоб частина цих витрат поверталася до нас з вами у вигляду надходження до міського бюджету.

Така ж ситуація і з телефонною, газовою, водопостачальною, тепловою та іншими мережами.

Копійка до копієчки, дивись і на благоустрій доріг вистачить. Бо перериті вулиці після закінчення земельних робіт мають доводити до ладу ті, хто їх перерив, але часто-густо роблять все на швидку руку, або і взагалі до пуття не доводять. І в кінцевому рахунку за все платить місто.

Делеговані
повноваження
Держава передала (делегувала) місцевим властям чимало своїх повноважень. Щоправда,  сплачувати за них не поспішає. Міська влада може скористатися цими повноваженнями, а може ними і знехтувати. Наприклад, забезпечити всіх школярів безплатними підручниками. Якщо міська влада це зробить (за кошт міста), то вона має отримати відшкодування з державного бюджету. Якщо ж ні, то як то кажуть “на нет и суда нет”. Відповідно і підручників теж.

Ще приклад. Сумчани пам’ятають, як влітку горів сміттєзвалищний полігон. На ліквідацію пожежі було витрачено понад 100 тисяч гривень. Відшкодування, яке в таких випадках має отримати міський бюджет за самотужки ліквідовані наслідки екологічного лиха, не відбулося.

Ми маємо намір не тільки виставити рахунок державній владі за ті делеговані повноваження, що були впроваджені, але не відшкодовані протягом 2002-2006 років. Ми будемо повною мірою користуватися цими повноваженнями, передбаченими законами, – надавати соціальні пільги, робити фінансові вливання в освіту, медицину, культуру та спорт, створювати освітні заклади для навчання рідною мовою (стосується національних меншин) тощо. Безплатні ліки ветеранам, безкоштовні підручники школярам, будівництво житла для пільгових категорій – все це можна зробити не на папері, а на ділі. Якщо ж держава знову загальмує відшкодування цих витрат, ми звернемося до суду, як це вже зробила Київська міська рада. До речі, кияни справу виграли, і біля 1 мільярда гривень надійшло в міський бюджет.

Володимир Шкробот,
кандидат в депутати від РХП