№ 6 (49): Інтимні зони сумських тролейбусників
Чудовий вид транспорту – таксі: швидкий, цілодобовий... За що й оплата відповідна. Однак, хоч і доволі значна частина наших співгромадян користується ним, незрівнянно більше пасажирів їздить у нас автобусами, а тим більше – тролейбусами.
Нема питань – сьогоднішнє керівництво сумського комунального підприємства „Електроавтотранс” з порівняно високим ступенем заклопотаності обслуговує пасажирів; «йде назустріч побажанням»; «впроваджує нові форми»... Це все, без сумніву, добре, але...
Ще не всі «дрібнички» враховані тролейбусниками у справі підвищення рівня обслуговування пасажирів. Доказом цього є відсутність інформації про інтервал руху тролейбусів, яку раніше (в радянські часи) можна було почерпнути з відповідних щитів на кожній зупинці міста. Гарна була традиція. Можна було планувати зустрічі, перерви на обід та й взагалі пересуватись по місту більш-менш впевнено.
Звичайно, у цьому зв’язку пригадуються також і неблагозвучні словосполучення городян, коли громадський транспорт давав збої, і для нас – тоді ще громадян Радянського Союзу – цей факт ставав також одним із приводів згадати «незлим тихим» не тільки транспортників, але й усю радянську систему. При цьому, частенько, не забувши похвалити систему західну. Що, до слова, було небезпідставно.
Підтвердити маю особистим досвідом. Навчаючись у 80-х роках минулого сторіччя у Києві (принагідно зазначу, що київський рух громадського транспорту був взірцево організований, включаючи й наявність інформації про інтервал руху на зупинках), я проходив відповідну навчальну практику у тодішній НДР (Німецькій Демократичній Республіці). Так ось там, на відміну від інформації про інтервал, подавалась інформація про розклад руху. Тобто, зазначено конкретний час прибуття на зупинку автобусу чи трамвая. Похибка складала не більше хвилини. Про те саме і з того ж самого особистого досвіду можу сказати й після перебування у вже «капіталістичній» Чехії: розклад руху, новенький рухомий склад, похибка – десятки секунд. Дисциплінує, скажу я вам.
Проте, назад – до нас, у Суми. Той факт, що зараз тролейбусники оснащують зупинки відповідними знаками, не утрудняючи себе зазначити інтервал руху чи його розклад, вважаю утиском моїх прав, як споживача. Чому це я, пересічний громадянин, змушений підлаштовуватись під лише тролейбусникам відомий графік руху? Чому інформація про цей графік має бути моєю особистою проблемою? І не хочу я, вибачте, спеціально вивчати цей графік чи запам’ятовувати його на інстинктивному рівні – рівні піддослідної собачки Павлова. Я хочу підійти до будь-якої зупинки і, глянувши на графік руху, зорієнтуватись на місці, коли саме можу сісти у тролейбус.
Сьогодні ж ми маємо таку можливість, здається, на зупинках «Центральний універмаг», «СКД»... Графік чи інтервал руху є секретною інформацією чи інтимною подробицею електротранспортників? Питання – безпосередньо і до них, і до відповідних підрозділів міської влади.
Михайло Юрченко, м. Суми
P.S. Редакція «ГУ» розраховує на те, що точки зору, пропозиції, зауваження наших дописувачів допомагатимуть міській владі, її підрозділам у їхній роботі, ставатимуть підказками у вирішенні того чи іншого актуального чи проблемного питання.
|