Цей матеріал з’явився у відповідь на лист жінки: «Дитина три з половиною роки дуже часто хворіє, ослаблена. Тиждень назад перенесла знову вірусну інфекцію. У дитячому садку в обов’язковому порядку змушують зробити щеплення від грипу, загрожують відлученням від дитячого садка. Чи маю я право відмовитися від щеплення? Така ж ситуація була зі старшою дитиною – йому зробили щеплення, у результаті чого він ледве не вмер».
Щеплення від грипу не може бути обов’язковим, оскільки це порушення прав і свобод людини. Крім того, вакцинацію не проводять в ослабленому організмі. Погрози відлученням від дитячого садка є шантажем, а шантаж, як відомо, карається за законом.
У той же час, у материнський обов’язок входить стежити за здоров’ям дитини, що відвідує дитячий садок. Необхідно, щоб він не ходив у садок хворим. Така вимога персоналу дитячого садка обґрунтована.
У чому ж суть, ризик і користь щеплень? Насамперед, варто відрізняти противірусну й протибактеріальну вакцинацію.
Суть методу щеплень складається у введенні в організм невеликої строго дозованої кількості ослабленого або вбитого мікроорганізму (або його антигенів). У результаті в організмі розвивається імунна відповідь, що полягає в збільшенні ресурсів імунної системи відносно даних мікроорганізмів. Насамперед збільшується й підтримується на більш високому рівні концентрація імунних клітин, які вже вміють швидко розпізнавати й знищувати дані чужерідні мікроорганізми. Наступне вторгнення збудника зустрічає більш швидкий й могутніший опір з боку імунної системи організму. У підсумку захворювання не розвивається або протікає в легкій формі.
Реакція організму на противірусну вакцину відрізняється від реакції на антибактеріальну вакцину. Як відзначалося вище, вірус, на відміну від бактерії, не є клітиною, і є підстави припускати, що народжується він усередині організму. Його поява в крові свідчить про дефіцит ресурсів утилізації ушкоджених кліток тієї або іншої тканини. Тому реакція організму на уведену противірусну вакцину полягає у виділенні відповідної області додаткових ресурсів лімфатичної системи й кращому очищенні тканин від ушкоджених кліток і їхніх залишків. Однак інші органи й тканини можуть при цьому тимчасово відчувати дефіцит ресурсів утилізації, тому вакцинацію краще сполучити з ресурсною підтримкою.
Доза вакцини розраховується на середньоарифметичного індивідуума. Тому, безумовно, існує ризик її передозування або недодозування в даної конкретної людини, що може спровокувати прищеплювальні реакції й ускладнення або, навпаки, не дати ефекту.
Питання «Робити те або інше щеплення чи ні?» досить серйозне, і відповідь на нього залежить від ваги наслідків того захворювання, від якого прищеплюється людина, культури й досвіду організації, що виконує щеплення, стану здоров’я щепленого.
У всякому разі, якщо рішення про виконання щеплення позитивно, то бажано за 2-3 тижні до моменту щеплення почати й пройти короткий курс загальної підтримки організму й повторити його через два тижні після щеплення.
Що стосується щеплень від грипу, то підвищення загального імунітету, не менш ефективний захід, що дозволяє практично не хворіти на грип і ОРЗ.
