Без перебільшення можна сказати, що темою номер один останнього тижня осені на Сумщині стала зміна керівництва в обласній державній адміністрації. Зміщення з посади Ніни Гаркавої і призначення тимчасово виконуючим обов’язки голови державної адміністрації Володимира Сапсая викликало шквал коментарів, оцінок і пересудів. Конфлікт ще не вичерпаний до кінця, але новий керівник області свою першу «десятиденку» вже відзначив. І на прохання нашої газети В.І.Сапсай дав ексклюзивне інтерв’ю.
– Володимире Івановичу, наскільки очікуваною чи несподіваною була обстановка, в якій Вам довелося розпочати роботу на новій посаді?
– Хочу звернути увагу, що ця робота для мене не зовсім нова. Як перший заступник голови облдержад-міністрації, я багато разів виконував обов’язки голови під час відсутності Гаркавої. До речі, про її звільнення і моє призначення я дізнався саме в той день – 24 листопада у Києві, де був суто у виробничих справах. Так само я дещо здивований надмірною увагою до звільнення Ніни Миколаївни, до чого, між іншим, я не маю жодного відношення. Людина досягла пенсійного віку, тож чи завершувати їй державну службу згідно із Законом, чи продовжувати – вирішує вище керівництво. Мені ж коментувати цю ситуацію і некоректно, та й не бачу в цьому жодної потреби.
– Тоді поговоримо про інше. Наскільки Ви особисто вважаєте себе готовим до роботи на нинішній посаді?– Почну з того, що я – людина дисциплінована і розпорядження Президента щодо мого перебування на цій посаді буду виконувати безумовно і з повною віддачею. Більш як півроку роботи першим заступником голови облдержадміністрації дали мені змогу не лише перейматись проблемами агропромислового комплексу з огляду на розподіл посадових обов’язків, а й бути досить поінформованим в різних сферах суспільно-економічного життя Сумщини. Саме це, а також нормальні ділові стосунки із заступниками голови, іншими посадовцями держад-міністрації та обласної ради сьогодні дуже допомагають мені в роботі.
– Володимире Івановичу, в коментарях про Ваше призначення дуже часто звучить слово «Хоружівка». Які почуття це у Вас викликає?
– Мені дуже болить, коли назва рідного села подекуди стає таким собі ярликом, який навішують з однією метою – скомпрометувати Президента і його команду. А я завжди пишаюся і буду пишатись, що є земляком Віктора Андрійовича, котрий в третьому тисячолітті став символом нової України. Так, я людина Президента і не вважаю, що цього треба соромитись. До речі, сім років керівництва агрофірмою «Хоружівка» за часів Кучми і Щербаня стали для мене не тільки доброю школою, а й іспитом. Який, очевидно, я таки витримав – враховуючи наступні призначення. А взагалі, оцінювати роботу чи професійні якості треба за результатами.
– Але ж критика на Вашу адресу часом пов’язана саме з результатами в аграрному секторі економіки області, який здається, залишає бажати кращого...– Якщо по-серйозному, то це тема окремої розмови. Але одразу хочу нагадати, який спадок на селі нам дістався навесні 2005 року від команди Щербаня. У біль- шості господарств області навіть не було коштів на посівну. Як вдалося переломити ситуацію буквально «на марші», а потім закріпити досягнуте і почати роботу на перспективу, навряд чи забудуть ті, хто був тієї весни поруч зі мною. А сьогодні – є здобутки, є проблеми, але головне, що є впевненість у завтрашньому дні.
– А як щодо впевненості у перспективах Вашого перебування на губернаторській посаді?– Для мене, чесно кажучи, це другорядне. Поки є доручення і довіра, буду сумлінно виконувати цю надзвичайно відповідальну роботу. Але якщо буде прийняте інше рішення, триматися за посаду правдами і неправдами не збираюсь. Головне – усвідомлювати, що ти чесно виконуєш свій обов’язок перед Державою і людьми, що живуть і працюють на цій землі.
